Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 Ці речення найчастіше зв'язані з дієсловом бути <g/> , але і інші діє слова <g/> , коли вони означають існування <g/> , можуть при запереченні вживатися в безособовій формі <g/> , напр <g/> .
doc#40 Затуш- кування це буває не таке сильне <g/> , коли авторське пояснення стоїть на межі двох окремих речень власне прямої мови ( <g/> напр <g/> .
doc#12 <p> Навпаки <g/> , коли назва не має виразного значення власного імени <g/> , пишемо її малими літерами <g/> , напр <g/> .
doc#0 Сам і самотній був Н. у Красному Лимані <g/> , вчотирьох у Львові <g/> , всімох у Пляуені <g/> , а вже коли змовкли гармати й мінні поля <g/> , навколо Н. твориться цілий колектив <g/> , самоназваний муром/МУРом <g/> , не боячися претендувати на якесь <g/> , хай мале місце в історії України <g/> , української культури <g/> , в брунькуванні <g/> , в динаміці <g/> , в потужнінні <g/> . </p>
doc#81 Не знаю коли <g/> , але найменше рік тому в самому осередку німецької управи « <g/> дистрикту Ґаліцієн <g/> » утворено комісію для складання німецько-українського правничого словника <g/> .
doc#59 Вони <g/> , ці асоціяції <g/> , дійсно спливають у « <g/> миргородсько- полтавській <g/> » розлогій вимові Ганни Олексіївни <g/> , вони спливають у тому епізоді <g/> , коли Галочка дякує Вадимові Васильовичеві за оборону Гоголя і — « <g/> над рахманною гоголівською Оксаною блиснула заграва шабель <g/> » <g/> .
doc#44 « <g/> Стиль <g/> » цієї продукції настільки отруєний випарами рідного болота <g/> , дбайливо плеканого партією <g/> , урядом і доморослим примітивізмом <g/> , що навіть письменник великої міри і навіть <g/> , коли він наважується на дерзання <g/> , як правило <g/> , падає жертвою провінційности <g/> .
doc#62 ( <g/> Від кінця вісімдесятих років <g/> , коли став " <g/> прозорим <g/> " західний кордон України <g/> , переорієнтація ставала потрібна зовсім інакша <g/> , - але тут мова <g/> , підкреслю <g/> , про початок вісімдесятих років <g/> , коли кордони на сході Европи стояли <g/> , здавалося <g/> , непорушно на довгі роки <g/> ) <g/> .
doc#90 Нарешті <g/> , сцена сп'яніння Черниша боєм і помстою після смерті Брянського <g/> , коли цей зовсім хлопчисько вперше відчуває в собі звіра <g/> : « <g/> Міжгір'я гриміло бойовим клекотом <g/> .
doc#14 Бо коли вірити поетові <g/> , що вічність це хвилина і хвилина — це вічність <g/> , то будьмо послідовні і скажім за нього <g/> , але вірмо <g/> , що з ним <g/> , і те <g/> , що людина — це історія <g/> , а історія — це людина <g/> , а можна б піти й ще далі <g/> , і сказати <g/> , що взагалі нема Історії з великої літери <g/> , що відкривається тільки полководцям душ чи строф <g/> .
doc#81 Пригадую моє спантеличення <g/> , коли я читав « <g/> бої на новоград-волинському напрямі <g/> » <g/> .
doc#62 <p> ( <g/> " <g/> Козачок <g/> " <g/> ) </p><p> Редакторка має рацію <g/> , коли закликає до обережности у висновках <g/> .
doc#97 Іншими словами <g/> , коли тобі цікаві суниці <g/> , треба описати ввесь ліс і сусідні галявини <g/> , коли пишеш про щупаків <g/> , схарактеризуй усі риби <g/> , прихопи й рибалок <g/> , і різні способи рибальства <g/> , всі рибальські пристрої — так можна йти далеко <g/> .
doc#62 - абстрактною Україною і дуже конкретним Донцовим ми знаходимо проблему не лише поетчину <g/> , а й чималої <g/> , коли не більшої частини літературної еміґрації тих років <g/> .
doc#41 Ага <g/> , читач опиняється в ролі малої Ірці <g/> , коли та дістає незрозумілі <g/> , заумні для нефахівця пояснення книжкових ілюстрацій <g/> : « <g/> Дівчинка одриває голову від книжки <g/> , щоб подивитись <g/> , чи він жартує <g/> , чи ні <g/> » <g/> .
doc#85 Коли стилі зверхнього шару відмирають ( <g/> у концепції формалістів це відмирання буває наслідком автоматизації відповідних літературних засобів <g/> ; ми воліємо говорити тут про вичерпаність розвитку <g/> , яка виявляється передусім хоч би в цілковитому відмежуванні від заперечуваного стилю <g/> ) <g/> , їм на зміну нагору підносяться ті стилі <g/> , які перед тим уважалися за низькі <g/> .
doc#92 двох інших гаданих тріюмвіратів далі <g/> . </p><p> Усерйоз розбудовувати свою імперію наочно він почав тоді <g/> , коли його студенти стали здобувати докторати <g/> . Ті роки були часом прищеплення славістики на американському ґрунті
doc#61 Це добре розуміє совєтська система <g/> , коли забороняє <g/> , виключає з мистецтва всю сферу приватного життя <g/> , інтимних конфліктів <g/> , — під гаслом заперечення аполітичного мистецтва <g/> .
doc#35 - « <g/> Суворі настали літа <g/> , Коли брат забуває брата <g/> » <g/> .
doc#68 Нащо ж такі намагання <g/> , коли читач не поза віршем <g/> , а в ньому <g/> ?