Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#84 Він висуває їх у співпраці зі своїм оточенням і споживачами ( <g/> коли можна вжити такого терміну <g/> ) його творів <g/> .
doc#81 Розпорядження влади про організацію партизанського запілля на зайнятій німцями території <g/> , мобілізація людности на копання протитанкових ровів ( <g/> від якої я ухилився <g/> , як перед тим ухилявся від усяких бурякових <g/> , жнивних та інших кампаній <g/> ) <g/> , шпигуноманія <g/> , засекречування назв вулиць і станцій ( <g/> коли позривано всі таблиці з такими назвами <g/> ) <g/> , — все це видавалося мені безглуздим <g/> .
doc#40 <p> 4. Часові підрядні речення стосуються прямо або через відповідник до присудка головного речення <g/> , відповідаючи на запитання обставин часу ( <g/> коли <g/> ?
doc#44 Звичайно <g/> , це не забирає заслуги Івана Дзюби <g/> , Івана Драча ( <g/> коли вони ще були живі люди <g/> ) <g/> , Василя Голобородька <g/> , Ліни Костенко <g/> , Ігоря Калинця і багатьох інших ( <g/> коли вони ще могли говорити <g/> ) <g/> .
doc#19 ) Коли вона була написана <g/> , не знаємо <g/> .
doc#28 <p> ( <g/> « <g/> Заклинаю вітер <g/> » <g/> ) </p><p> коли він передбачає її світле майбутнє — </p><p> у місті <g/> , і у селах </p><p> Життя розквітне <g/> , загуде <g/> , </p><p> А давнє слово на сторожі <g/> , </p><p> Напівзабуте слово те <g/> , </p><p> Як пишне дерево зросте </p><p> У дні співучі і погожі <g/> . </p>
doc#28 , </p><p> ( <g/> « <g/> Гризи залізо <g/> » <g/> ) </p><p> коли панують « <g/> хижі заклики пожеж <g/> » – « <g/> безнадійний рев гармати <g/> » ( <g/> « <g/> Не хижі заклики <g/> » <g/> ) <g/> .
doc#12 IV Б 4. </p><p> 5. Не пишемо ь після д <g/> , т <g/> , з <g/> , с <g/> , ц <g/> , н <g/> : </p><p> а <g/> ) коли наступна приголосна вимовляється м'яко <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> 3. При творенні слів наростками -ськ ( <g/> ий <g/> ) <g/> , -ств ( <g/> о <g/> ) відбуваються такі зміни <g/> : </p><p> а <g/> ) коли основа вивідного слова кінчається на х <g/> , ш <g/> , с <g/> , то ці літери пропускаються <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> У складних словах може бути сполучний звук о <g/> , е <g/> , є або и. </p><p> 2. Сполучний звук о буває <g/> : </p><p> а <g/> ) коли перша частина слова прикметникова <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> б <g/> ) коли основа вивідного слова кінчається на г <g/> , ґ <g/> , ж <g/> , з <g/> , то замість цих літер і наступного с пишемо з <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> б <g/> ) коли перша основа іменникова і кінчається на шелесний звук або на інший твердий приголосний <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> в <g/> ) коли чергування спричиняє зміну значення <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> в <g/> ) коли основа вивідного слова кінчається на к <g/> , ч <g/> , ц <g/> , то замість цих літер і наступного с пишемо ц <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> в <g/> ) коли перша основа — числівник один або два <g/> , напр <g/> .
doc#81 <p> Docendo discimus </p><p> ( <g/> за Л.А. Сенекою <g/> ) </p><p> Коли наближаються терміни й строки <g/> , у людини <g/> , перед розпадом тієї тимчасової єдности <g/> , що дану людину становить <g/> , виникає бажання лишити по собі слід <g/> .
doc#40 , коли вона хоче відтворити враження від падіння <g/> , вона вигукує геп <g/> !
doc#62 А тим часом над нашим сприйманням саме даного кохання <g/> , року Божого 1924-го <g/> , не може не тяжіти знання того <g/> , якою мірою Маланюк був людиною і поетом пози - коли він гримів мало не ветхозавітними ієреміядами проти сучасників у своєму " <g/> Посланії <g/> " <g/> , з гіперболізованими пантелеймоно-кулішівськими інтонаціями викликав спроституйованих <g/> , мовляв <g/> , предків і саму батьківщину - " <g/> повію ханів і царів <g/> " <g/> , " <g/> втіху ката і матір яничар <g/> " <g/> , коли він проголошував себе - не помічаючи елементів комізму у вибраній позі - " <g/> напруженим <g/> , незломно-гордим імператором Залізних строф <g/> " [ <g/> * <g/> ] <g/> , - а в житті ж він більше скидався ( <g/> моє враження з особистих контактів із ним <g/> , правда <g/> , в пізніші часи <g/> , коли йому вже було під п'ятдесят <g/> , на плюшевого ведмедика <g/> ) <g/> .
doc#36 Має рацію Дмітрієв ( <g/> с. 28 <g/> ) <g/> , коли пише <g/> : « <g/> Ґе не був ні портретистом <g/> , ні пейзажистом <g/> ; малюючи портрети й пейзажі <g/> , він тільки призбирував матеріял <g/> » <g/> .
doc#72 <p> 6. Доба українізації ( <g/> 1925-1932 <g/> ) </p><p> Якщо брати за основу офіційні документи <g/> , декрети й резолюції <g/> , то зародки українізації можна простежити від 1923 р. <g/> , як дехто й робить <g/> , чи навіть від 1920. Однак <g/> , як низка практичних заходів <g/> , запроваджуваних послідовно й наполегливо <g/> , ця політика простежується щойно з 1925 р. Має рацію Попов ( <g/> 282 <g/> ) <g/> , коли говорить <g/> : “ <g/> Широка робота партії в галузі українізації розгорнулася <g/> …