This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#92 | Воно було тим сильніше <g/> , що — коли до кого іншого перед зустріччю моя настанова була тільки — невтральности й невідомости <g/> , тут я був під чаром попередньої позитивної уяви <g/> . |
doc#51 | Праця ця ставала до певної міри небезпечною <g/> , коли те <g/> , що здавалося національно питоменним <g/> , безоглядно накидалося літературній мові <g/> , не звертаючи багато уваги на те <g/> , наскільки воно було ще живе й життєздатне і наскільки воно забезпечувало різноманітність жанрів і стилів модерної літературної мови <g/> . </p> |
doc#11 | Минув той час <g/> , коли була чеська проза читвом для підстаркуватих милих бабусь із чеськмовних містечок <g/> , а поза тими бабусями ніхто не знав ні « <g/> Бабічки <g/> » Божени Нємцової <g/> , ні « <g/> Песиголовців <g/> » Алоіза їраска <g/> , як нульовим був світовий курс наших « <g/> Батюшків <g/> » або « <g/> Волів <g/> » <g/> . |
doc#69 | Тепер <g/> , коли перекинуто перші хисткі містки через кордони й моря <g/> , люди кинулися на другий бік <g/> , з України назовні і ззовні на Україну <g/> , і ці прокладачі занедбаних шляхів принесли з собою не тільки факти <g/> , а й великі ілюзії <g/> . </p> |
doc#24 | З 1930 р. <g/> , коли реальних обрисів набрала індустріялізація й колективізація країни <g/> , центр ваги знову переноситься на економіку <g/> , почасти на політику <g/> . |
doc#35 | Друга половина XVII століття — це епоха <g/> , коли в процесі безконечних воєн <g/> , згонів населення з лівого берега Дніпра на правий і назад <g/> , просочування московської отрути й застосування московського насильства <g/> , — в процесі підтримуваних і роз'ятрюваних чвар і взаємонищення осліплювано цю могучу енергію <g/> , сковувано її <g/> , зламувано <g/> , виснажувано й зводжено нанівець <g/> . |
doc#17 | Коли про це можна ще було сперечатися перед виставою <g/> , то тепер <g/> , після того успіху <g/> , який має вистава театру Блавацького <g/> , дискутувати на цю тему не доводиться <g/> . |
doc#36 | Так <g/> , коли Толстой радив Ґе перемалювати обличчя Христа на картині « <g/> Суд Синедріону <g/> » <g/> : « <g/> Повинен вмерти <g/> ! |
doc#26 | Але коли воно вже мусить бути </p> |
doc#101 | Коли приїхав спочатку до Німеччини <g/> , а потім — Швеції <g/> , то відкрив для себе головне те <g/> , що все <g/> , чого я навчився і що знав досі <g/> , було далеко не достатнім <g/> , провінційним <g/> . |
doc#67 | Перший з них написаний Юрієм Тарнавським і зветься « <g/> Прощання <g/> » <g/> : </p><p> В пустині </p><p> коливання руки <g/> , </p><p> коли ви йдете ржавим піском <g/> : </p><p> він скрегоче зубами <g/> , сопучи <g/> , </p><p> солоний пил тре язиком шкіру <g/> , </p><p> в пустині коливання білої руки </p><p> не охолоджує <g/> , не гасить <g/> , не штовхає <g/> , </p><p> — далеке коливання білої <g/> , </p><p> і коли вам не в'януть усмішкою губи <g/> , </p><p> ви всміхаєтеся мозком снів <g/> , </p><p> бо що коливання руки <g/> , яка рідшає димом <g/> , </p><p> що коливання споминів в пустині <g/> , </p><p> де вітер свище волоссям піску <g/> , де панує в горах жорстоке сонце <g/> , де ви йдете <g/> , оставивши за плечима спомини бажань <g/> , як коливання білої руки <g/> . </p> |
doc#39 | Світиться Гордій Лундик <g/> , коли переходить кладку <g/> . |
doc#83 | Заснована 1685 року Московська академія <g/> , пізніше відома під назвою Слов'яно-греко-латинської <g/> , після короткого періоду <g/> , коли нею керували греки брати Ліхуди <g/> , а потім ніхто не керував <g/> , від 1700 року фактично перейшла в українські руки <g/> . |
doc#2 | <p> А тепер <g/> , коли під назвою першої збірки видано обидві старі і нову - « <g/> Веселку <g/> » <g/> , мені здається <g/> , що я можу докинути дещо до старих характеристик <g/> , як <g/> , певно <g/> , не один зможе після мене <g/> . |
doc#75 | Це ж з тобою я розмовляв по заході сонця <g/> , коли треба було знайти слово <g/> » <g/> . |
doc#56 | ) Деякі загальні другої половини двадцятого сторіччя <g/> , коли всі мусять бути однаково добрі і всі всіх люблять <g/> , а тим часом більші спокійно жеруть менших <g/> . |
doc#59 | Кравчук <g/> , коли твердить <g/> : « <g/> Я ніколи не вважав його таким володарем становища <g/> , як сьогодні <g/> » <g/> . |
doc#18 | Можна думати <g/> , що задум поеми виношувався багато років <g/> , щонайменше від кінця дев'ятдесятих років <g/> , часу <g/> , коли образ особливо переслідував Франка <g/> . |
doc#32 | Коли я довідався про віднову <g/> , я мав розмову з ним <g/> . |
doc#40 | Сьогодні мовознавство має відмінні і далеко глибші методи опрацьовувати мову як систему <g/> , ніж це було 20-30 років тому <g/> , коли ще панували в граматиці традиційні методи <g/> , оперті не стільки на мовознавчі критерії <g/> , скільки на логічні або психологічні <g/> . </p> |