Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 <p> Несусвітенне скупчення війська <g/> , не готового до бою ні ідейно <g/> , ні технічно — як загально відомо і як здогадувався кожний <g/> , із Н. включно <g/> , — мусило кінчитися і кінчилося масовим полоном і втечею <g/> .
doc#0 На фронті над Волгою <g/> , де в Сталінграді кипіло люте змагання за кожний будинок і вибоїну <g/> , зазяяла порожнечею велика діра <g/> .
doc#2 Читачі легко підставляють імена під кожний з цих випадків <g/> . </p>
doc#2 <p> Цю традицію вірности підкреслює й те <g/> , що збірка трьох збірок дістала назву не останньої <g/> , як це зробив би <g/> , мабуть <g/> , кожний автор <g/> , а першої <g/> .
doc#2 А ворог тут кожний <g/> , хто не свій <g/> ; хто не знає гасла <g/> , хай борониться <g/> . </p>
doc#2 <p> Не знаю <g/> , як кому <g/> , а мені писати про Лятуринську трудно <g/> , бо хочеться ще й ще цитувати її мініятюрні віршики <g/> , відкривати кожний з них заново і зазирати в них глибше <g/> .
doc#4 « <g/> Старі <g/> » поезії виступають циклами <g/> , де кожний вірш несе свій нумер і здебільша не має назви <g/> , натомість « <g/> нові <g/> » не гуртуються в цикли <g/> , кожний вірш <g/> , хоч який короткий <g/> , несе свою назву <g/> , багато з них — і підназву — « <g/> Листки з щоденника <g/> » <g/> , підкреслюючи тим їхню епізодичність <g/> , завершеність у собі <g/> , самодостатність <g/> , самоцінність <g/> .
doc#4 « <g/> Старі <g/> » поезії виступають циклами <g/> , де кожний вірш несе свій нумер і здебільша не має назви <g/> , натомість « <g/> нові <g/> » не гуртуються в цикли <g/> , кожний вірш <g/> , хоч який короткий <g/> , несе свою назву <g/> , багато з них — і підназву — « <g/> Листки з щоденника <g/> » <g/> , підкреслюючи тим їхню епізодичність <g/> , завершеність у собі <g/> , самодостатність <g/> , самоцінність <g/> .
doc#4 Присягаюся <g/> , — мало не кожний рядок і старих і нових поезій я зважував <g/> , чи не надається він на назву моєї статті <g/> .
doc#4 Невже Союз українок Америки <g/> , роблячи добре діло — видаючи цей том <g/> , — не міг забезпечити <g/> , щоб кожний вірш мав свою сторінку <g/> ?
doc#4 У щоденнику бо кожний запис не починається з нової сторінки <g/> , і вибраний спосіб друкування ідеально відповідає засаді щоденниковости <g/> .
doc#4 Все в літературі <g/> , як тільки воно стає літературою <g/> , перетворюється на засіб <g/> , і про кожний факт літератури можна твердити з повною підставою <g/> , що він є літературним засобом або складається з літературних засобів <g/> .
doc#4 Европейські малярі типово завжди намагалися заповнити кожний сантиметр площини свого образу <g/> , японські не боялися лишати великі простори поверхні білими або золотими <g/> , не боячися обмежитися на одній квітці або гілці серед порожняви <g/> , </p><p> лишаючи глядачеві робити взагальнення від даного часткового <g/> .
doc#4 Звичайно <g/> , кожний читач помітить <g/> , що певні враження <g/> , теми <g/> , мотиви й настрої повторюються <g/> , але вони повторюються нереґульовано <g/> , вільним плином <g/> , сказати б <g/> , самі з себе й заради себе <g/> .
doc#6 “ <g/> Розгадка <g/> ” картини тільки тоді правильна <g/> , коли її потверджує кожний деталь <g/> .
doc#9 Становище було таке <g/> , що кожний редактор <g/> , незалежно від його особистих симпатій чи антипатій <g/> , мусів використовувати цей вироблений у Галичині мовний матеріял <g/> .
doc#9 Це явище теж не втекло від уваги сучасників <g/> , вони відзначили його і — кожний по-своєму — реагували на нього <g/> .
doc#9 Книжку й газету читає далеко не кожний <g/> , — школу відвідує майже кожна дитина <g/> .
doc#9 І нарешті <g/> , прочитавши речення <g/> : « <g/> Фесенко взяв цабе на горбок <g/> » ( <g/> Ч. 205 <g/> ) <g/> , кожний легко уявить собі якогось селянина на волах <g/> , але аж ніяк не городянина-пішохідця в європейському місті — Одесі або Кишеневі <g/> !
doc#9 Однодіялектність Котляревського <g/> , Квітки- Основ'яненка <g/> , Шашкевича ( <g/> причому кожний з них використовував рідний діялект <g/> ) <g/> , була усунена в літературній мові та заступлена двохдіялектною побудовою <g/> .