Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Кожного новака попереджали <g/> : з цим обережно <g/> .
doc#1 <p> У попередні роки — після повернення із заслання поет <g/> , хмільний від бунтарських <g/> , месницьких ідей <g/> , закликав усіх і кожного до сліпого і неминучого повстання <g/> : </p><p> А щоб збудить </p><p> Хиренну волю <g/> , треба миром <g/> , </p><p> Громадою обух сталить <g/> , </p><p> Та добре вигострить сокиру – </p><p> Та й заходиться вже будить <g/> . </p>
doc#1 Одним із першочергових завдань у вивченні творчости Т. Шевченка є уважний перегляд кожного з періодів <g/> , щоб згодом можна було виділити їх спільні й відмінні особливості <g/> … </p>
doc#2 Ритуал вносить видимість і посутність гармонії в шорсткий і нерідко страшний <g/> , а вже завжди безжалісний світ <g/> , де кожного часу людина йде на двобій і останній суд <g/> , і ця гармонія робить світ прийнятним і поетичним <g/> , дає змогу значити знаками сонця кожну річ і слово <g/> .
doc#4 Звідти <g/> , найімовірніше <g/> , йде попередження цілости поезій короткими хронологічно- біографічними даними про поетку <g/> , так найлегше пояснюється й пересипання поезій кожного періоду фотографіями авторки того часу <g/> , від кокетної й може трохи самовпевненої панночки до мудрої й зосередженої в собі <g/> , втомленої життям і заспокоєної літньої жінки <g/> , на тлі малого радіо й кухонного начиння і творів малярства <g/> …
doc#4 Фіксується мінливість і збереження навічно кожного сьогодні <g/> . </p>
doc#4 Коли до них забрели Зевес і Гермес <g/> , щаслива в своїй незайманій наївності пара прийняла їх з теплою й приязною гостинністю <g/> , як приймала кожного <g/> .
doc#5 Ось вихідний пункт Славенка <g/> : « <g/> Земна людськість зростає <g/> , і кожного нового зайду на землі треба нагодувати <g/> , одягти й узути <g/> …
doc#5 Пристрасті <g/> , страждання – це належить до усталеного шляху кожного <g/> .
doc#5 Він дещо більше поширився в наші дні <g/> , але і він був завжди <g/> , тільки вражав не кожного <g/> , а поодиноких людей <g/> .
doc#6 Одержимістю <g/> , що водила рукою кожного з них <g/> , не давала хвилини заспокоєння й гонила далі й далі <g/> . </p>
doc#6 Одна з них — це позірна вірність баченому <g/> , чи то будуть деталі побуту <g/> , такі звичні для кожного <g/> , чи точність у відтворенні пейзажу <g/> , при чому не завжди <g/> , але часто вони обидві включені в простий <g/> , але дотепний сюжет <g/> , невигадливу “ <g/> історію <g/> ” <g/> , так що малярство тут <g/> , як у голландських жанристів 17 сторіччя <g/> , не розриває зв'язку з літературою <g/> .
doc#6 У “ <g/> Сніданні лісорубів <g/> ” ( <g/> ч. 14 <g/> ) в тих <g/> , що сидять у другому й четвертому ряді <g/> , кожна голова індивідуалізована <g/> , можна навіть говорити про характер кожного <g/> .
doc#8 Можливо <g/> , як типовий інтеліґгент <g/> , інтеліґент до глибини душі <g/> , до кожного жеста <g/> , Петров був з природи постійний і принциповий опозиціонер <g/> .
doc#8 Він пише про це дуже обережно <g/> , своїй статті він дає назву <g/> , що може відштовхнути кожного політика <g/> , — він називає її « <g/> Проблема Ґотфріда Келлера <g/> » <g/> , саме слово держава він зашифровує словом « <g/> політика <g/> » <g/> , — але він таки ставить цю проблему <g/> .
doc#9 <p> Могли б стати в пригоді й словники мови наших письменників <g/> , бо на творчості кожного письменника взагалі <g/> , а наших письменників XIX століття зокрема <g/> , досить виразно позначається його діялектна стихія <g/> .
doc#9 Бо історична доцільність дискусії була не тільки в формулюванні дотеперішніх поглядів на шляхи розвитку української літературної мови — це завдання обидві статті виконували <g/> , — а в знайденні або синтезі обох поглядів <g/> , або межі <g/> , до якої мали б простягатися зазіхання кожного з них <g/> .
doc#9 Галицькі мовні елементи стали для кожного журналіста такі доконечні й неуникненні <g/> , що жадна журналістична праця без них зробилася просто неможливою <g/> .
doc#9 Голос хутора <g/> , природний як примітивний інстинкт захисту своєї питомої мови в кожного мовця <g/> , але зовсім некорисний у людини <g/> , що виступає на громадській трибуні з широким розголосом <g/> , цей голос <g/> , що продиктував свого часу Б. Грінченкові його « <g/> Галицькі вірші <g/> » <g/> , тепер змушений був замовкнути під тиском нових обставин життя <g/> . </p>
doc#9 <p> До цього треба додати численні випадки вживання з двох можливих варіантів — галицького чи східноукраїнського — саме першого для понять <g/> , які хоч і не становлять безпосередньо побутової лексики <g/> , але дуже часто трапляються в щоденному мовному ужитку кожного <g/> .