Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#27 Кожний бо портрет приносить образ снортретованої людини і маляра <g/> .
doc#27 Перелічім їх <g/> , а тоді скажім кілька слів про кожну з них <g/> : </p><p> перегляд романтичної концепції ролі козацтва в історії України <g/> ; </p><p> концепція двоєдиної « <g/> руської нації <g/> » <g/> , де Росії належить політичний провід <g/> , а Україні духовий <g/> ; </p><p> у зв'язку з тим віра в непереборну силу слова <g/> , зокрема і особливо українського <g/> ; </p><p> концепція власної <g/> , Кулішевої місії як людини <g/> , що має здвигнута українську націю з занепаду і тим самим забезпечити їй належне місце в « <g/> двоєдиній Русі <g/> » <g/> ; </p><p> у зв'язку з цим культ праці <g/> . </p>
doc#37 <p> Це були труднощі <g/> , сказати б <g/> , іманентні кожній письменницькій організації <g/> , що не збудована за засадою однодумності <g/> .
doc#40 , фізкультурник <g/> ; скорочення обох основ до одного складу кожної <g/> , — напр <g/> .
doc#33 Там <g/> , на окремих ділянках <g/> , обробляють вони ниви свого минущого існування <g/> , вирощують радісні й розпачливі квітки свого маленького життя <g/> , там кожного чекає те <g/> , що не чекає іншого <g/> , може подібне <g/> , але втілене в інші почування <g/> , зафарблене в інші відтінки <g/> , розлите по шклянках іншого скла <g/> , візерунків і якости <g/> .
doc#40 Включення книжки до « <g/> Бібліотеки українознавства <g/> » диктувало те <g/> , що читачем книжки мають бути не самі фахівці-мовознавці <g/> , а кожна людина з середньою освітою <g/> .
doc#37 Цікаво в усьому цьому те <g/> , що Державина пробували піднести на щит <g/> , кожна по-своєму <g/> , дві націоналістичні партії <g/> , мельниківці й бандерівці <g/> .
doc#66 В рік смерти Лесі Українки Андрій Ніковський писав <g/> : « <g/> Кожна її драма — се зовсім не так звана " <g/> драма життя <g/> " <g/> , яка підказує письменникові й ті чи інші висновки <g/> , а якраз навпаки <g/> : в душі письменниці виникає <g/> , живе й розвивається певна проблема <g/> , яканебудь з одвічних проблем <g/> , що тривожать душу людини <g/> , і письменниця шукає певної схеми <g/> , в якій та проблема викристалізовується <g/> » <g/> .
doc#56 Кожна відповідь була б небезпечна <g/> .
doc#9 А для того <g/> , щоб установити точно словник <g/> , засвоєний українською літературною мовою з Галичини <g/> , треба було б перейти який-небудь добрий загальний словник української літературної мови послідовно з початку до кінця <g/> , встановлюючи територію первісного вживання кожного слова <g/> .
doc#40 Сміятися я з того всього <g/> , голубе мій <g/> , хотів <g/> » ( <g/> = хочу кожного разу <g/> , як про це йде мова <g/> .
doc#10 “ <g/> Кожна фонетична зміна <g/> , що її можна визначити як більш-менш загальну язикову тенденцію в певній групі говірок <g/> , отже <g/> , як тенденцію характери стичну для даної групи говірок <g/> , стається наслідком певних історичних подій <g/> , певних схрещень <g/> .
doc#81 Зокрема з припиненням приватної ініціятиви на всі підприємства <g/> , крім дрібного ремества <g/> , постав центральний апарат <g/> , що мав керувати кожним заводом <g/> , фабрикою <g/> , торговельним закладом <g/> .
doc#5 Він дещо більше поширився в наші дні <g/> , але і він був завжди <g/> , тільки вражав не кожного <g/> , а поодиноких людей <g/> .
doc#71 Кожна місцевість могла мати власний варіант не лише говірної <g/> , а й унормованої мови <g/> .
doc#41 Є своєрідна розумова насолода в тому <g/> , щоб добрати кожного разу <g/> , обдумавши всі варіянти <g/> , найвлучніше <g/> .
doc#81 Там Сімовичеві відкрилися можливості взагальнень у мовознавстві <g/> , відкрилася вага методи <g/> , що розглядає кожне явище мови як вислід мовної системи як цілости <g/> .
doc#6 у Неаполі <g/> : прямує людина в чорному плащі й каптурі <g/> , занурена в міркування про марність світу <g/> , а злодій <g/> , підкравшіїся ззаду <g/> , витягає в мізантропа гаманець <g/> ) <g/> , залюднен- ня пейзажу постатями людей <g/> , нахил до багатоепізодности в картині <g/> , — хоч годі було б шукати в Курилика поєднанння стількох епізодів <g/> , як у Бройгеля <g/> : за підрахунком <g/> , що його подає П'єро Б'янконі <g/> , це число доходить 120 епізодів-історій у Бройгелевих “ <g/> Приказках <g/> ” ( <g/> Берлін <g/> ) і 84 в “ <g/> Дитячих грах <g/> ” <g/> , не кажучи вже про наявність коло 500 осіб <g/> , що з них кожна щось своє робить <g/> , у “ <g/> Шляху до Голготи <g/> ” ( <g/> Відень <g/> ) <g/> . </p>
doc#100 А взагалі <g/> , як мовиться <g/> , кожному овочеві своя пора достигання <g/> , а кожній людині — свій шлях пізнання <g/> …
doc#68 Так з кожним поетом <g/> , але не кожний <g/> , як Стус <g/> , виявляє сам таку і саме таку сутність своєї творчости <g/> .