Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#27 Для її прихильників кожна релігія вічна <g/> , абсолютна і незнищенна <g/> .
doc#28 Доказом цього може бути кожна поезія Мик <g/> .
doc#28 У поезії Филиповича протилежності співіснують часто не в боротьбі <g/> , не у взаємозаперечливій єдності <g/> , а кожна окремо <g/> , сама по собі <g/> , в своїй даності <g/> .
doc#31 У протилежність цьому Хвильовий завжди шукає <g/> , і кожна його знахідка – відкриття й радість <g/> .
doc#37 Кожна видавнича вдача <g/> , кожна нова видавнича поява з мурівською видавничою маркою « <g/> Золота брама <g/> » була моїм тріюмфом <g/> .
doc#37 Кожна видавнича вдача <g/> , кожна нова видавнича поява з мурівською видавничою маркою « <g/> Золота брама <g/> » була моїм тріюмфом <g/> .
doc#37 Ми не усвідомлювали <g/> , що комуністичний тиск тільки прискорив процес <g/> , а справді кожна елітарна організація <g/> , що не спирається на силу <g/> , зазнає штурму заздрос- ти з боку ницих і буває розчавлена ними <g/> .
doc#37 Цікаво в усьому цьому те <g/> , що Державина пробували піднести на щит <g/> , кожна по-своєму <g/> , дві націоналістичні партії <g/> , мельниківці й бандерівці <g/> .
doc#39 Чому кожна людина мусить нести « <g/> велике сирітське не зароблене у долі горе <g/> » <g/> ?
doc#40 Включення книжки до « <g/> Бібліотеки українознавства <g/> » диктувало те <g/> , що читачем книжки мають бути не самі фахівці-мовознавці <g/> , а кожна людина з середньою освітою <g/> .
doc#40 Таким чином кожна мова одним звуковим відмінам і відтінкам надає ваги <g/> , а іншим ні <g/> .
doc#40 Кожна мова порядкує певною системою звукових типів <g/> , а всі звукові відтінки <g/> , що не входять у цю систему <g/> , лишаються поза увагою мовців або сприймаються як випадкові відхилення <g/> .
doc#40 <p> Кожна з цих наук може бути синхронна або діяхронна <g/> .
doc#40 <p> Кожна з мовознавчих наук може бути також описова або порівняльна <g/> .
doc#40 <p> Після того <g/> , розвиваючися й збагачуючися далі <g/> , українська літературна мова вбирала в себе різні елементи — слова <g/> , граматичні форми <g/> , синтаксичні конструкції — з різних українських говірок ( <g/> а також почасти і з чужих мов <g/> ) і таким чином <g/> , зберігаючи свою києво-полтавську основу <g/> , зробилася мовою справді всеукраїнською <g/> , не бувши тотожною ( <g/> як і кожна літературна мова <g/> ) з жадною з українських говірок <g/> .
doc#40 Навпаки <g/> , Fremdwörter <g/> , етранжизми в вужчому розумінні <g/> , може розпізнавати здебільшого кожна освічена людина <g/> , і це має значення для стилістики і для мовної політики <g/> .
doc#40 <p> Як бачимо <g/> , всі ці ознаки стають у пригоді при визначенні чужих слів <g/> , але <g/> , взяті кожна нарізно <g/> , вони не охоплюють усіх випадків і не дають повної ґарантії <g/> .
doc#40 Кожна з цих груп має свої особливості в фонетиці <g/> , морфології <g/> , лексиці <g/> . </p>
doc#40 Кожна пара членів речення <g/> , зв'язаних між собою значенням і граматично <g/> , має відповідно до ходу групування понять і уявлень одне слово пояснюване і одне пояснювальне <g/> .
doc#40 Кожна з цих можливостей має свою стилістичну характеристику <g/> . </p>