Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#70 В історії кожної мови безперервно якась частина слів амортизується <g/> .
doc#54 <p> А всі накинені настогидлі пригади про партію <g/> , про велич Росії <g/> , — вони вже й тепер розлітаються половою при простому зіставленні з фактами <g/> , що записані в історії кожної української родини <g/> .
doc#54 Річ надто рідка в радянській літературі <g/> , де страху ради іюдейського кожний письменник намагається договорити все до останньої йоти й крапки <g/> .
doc#40 Найкраще виписувати їх кожний на окрему картку <g/> , а потім групувати картки за значенням <g/> .
doc#59 <p> Провідні дійові особи мають такою емоційною ознакою свій колір <g/> , який супроводить їх кожного разу при їх появі <g/> .
doc#80 І це та теза <g/> , якою Домонтович — кожним своїм твором — заперечує більшовицьку революцію в російському імперському просторі — в кожному своєму творі <g/> , хоч одверто він цього не може проголосити в ранніх повістях <g/> .
doc#95 І <g/> , нарешті <g/> , був ще мотив корисности — кожний з еміграції їде до Львова <g/> , Україна <g/> , так виглядає <g/> , існує на осі Львів — Київ <g/> .
doc#92 Вона робила його нещасним — кожна « <g/> зрада <g/> » його одним з послідовників ставала трагедією й породжувала прагнення помсти <g/> .
doc#40 У першому прикладі сполучник ( <g/> сполучне слово <g/> ) де <g/> , що має місцеве значення <g/> , вжитий не в цьому значенні <g/> , а радше в часовому <g/> ; у другому прикладі тричі вжито сполучника як — кожного разу в іншому значенні <g/> . </p>
doc#9 Це явище теж не втекло від уваги сучасників <g/> , вони відзначили його і — кожний по-своєму — реагували на нього <g/> .
doc#10 “ <g/> Кожна фонетична зміна <g/> , що її можна визначити як більш-менш загальну язикову тенденцію в певній групі говірок <g/> , отже <g/> , як тенденцію характери стичну для даної групи говірок <g/> , стається наслідком певних історичних подій <g/> , певних схрещень <g/> .
doc#72 <p> Згідно з прийнятими зобов'язаннями — але без будь-яких застережень <g/> , що передбачали б автономію українських областей <g/> , — перша конституція Польщі з 17 березня 1921 року мала такі два параграфи <g/> : параграф 109. “ <g/> Кожний громадянин має право на збереження своєї національности і плекання своєї мови і національних особливостей <g/> , — окремі державні закони Гарантуватимуть національним меншостям у польській державі повний і вільний публічноправний розвиток їхніх національних особливостей у [ <g/> відповідних <g/> ] товариствах у межах загального самоврядування <g/> .
doc#25 Критерієм вартости літературної мови стає не її близькість до мови баби Палажки <g/> , не її зрозумілість “ <g/> кожному селянинові <g/> ” <g/> , а її структурна однотипність з усім “ <g/> наріччям <g/> ” <g/> . </p>
doc#72 Ще 1917 р. В. Самійленко <g/> , відомий поет <g/> , найвищим критерієм оцінки мови літературного твору вважав порівняння з тим <g/> , “ <g/> як говорить простолюдин середньоукраїнського діялекту <g/> ” <g/> , хоч і не цурався тих іншомовних слів <g/> , що не чужі мові “ <g/> кожного <g/> , навіть ( <g/> неписьменного <g/> ) селянина <g/> ” ( <g/> Самійленко 367 <g/> , 371 <g/> ) <g/> . </p>
doc#25 З цих же джерел іде й констатування “ <g/> стихійного прагнення <g/> ” кожного “ <g/> говору <g/> ” зберігати свою цільність і індивідуальність <g/> , констатовані Михальчуком ( <g/> 8 <g/> , 146 <g/> ) <g/> .
doc#47 кожний знає це і без поезій Лятуринської <g/> .
doc#72 Кожний <g/> , хто пише <g/> , хоче <g/> , щоб його читали якомога найширші кола <g/> .