Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#19 цієї праці <g/> . Бо справді <g/> : в тогочасних умовах кожна нова українська книжка <g/> , хоч би
doc#19 Перетятько з його виставкою різних горілок <g/> , що кожна з них має в нього свою пестливу назву <g/> ; його
doc#19 драматургічної техніки <g/> . Перед появою майже кожної дійової особи подається в монолозі або діялозі
doc#22 це тільки нібито <g/> . Ми бачили <g/> : кожною фразою <g/> , на кожному кроці автор підкреслює <g/> : це казка <g/> , це
doc#22 щастя не означає кривди для інших <g/> . Але кожній країні властива своя система лицемірства <g/> .
doc#23 погляд викриває <g/> , що в поезіях Петренка мало не кожний рядок має непомітні <g/> , не випнуті <g/> , але все ж
doc#24 розв'язується спершу піднесеним гімном кожному сьогодні <g/> , кожному « <g/> заглиблено-творчому <g/> »
doc#24 різноманітність людей і проявів людського в кожному індивіді <g/> , поставлено проблему кількости в
doc#24 трьома розмірно довгими уступами <g/> , що з них кожний дає характеристику однієї людини <g/> : людини
doc#24 суворої симетричности будови <g/> , в якій кожний деталь діє одночасно принаймні в трьох плянах <g/> :
doc#24 побутовому — і кінчаючи продуманістю ритму кожного уступу <g/> , фрази <g/> , пари слів <g/> , продуманістю в
doc#24 « <g/> Вертепу <g/> » <g/> , і кожного розділу « <g/> Вертепу <g/> » <g/> , і кожного абзаца можна нарисувати схеми <g/> , але зміст і
doc#25 слов'янських народів <g/> , набрала поступово в кожній країні особливого характеру <g/> . Традиційно
doc#25 й походження родових і видових модифікацій кожного з цих типів <g/> , що творять і собі різні категорії й
doc#25 спільних з іншими “ <g/> мовами <g/> ” складників кожного “ <g/> наріччя <g/> ” виявляються насамперед через “
doc#25 твердженням про штучний і вироблений характер кожної розвиненої мови <g/> , яка є “ <g/> систематичний витвір
doc#25 — наука ніколи не доходить її остаточно <g/> , хоч кожна ґенерація тішить себе тим <g/> , що вона відкриває цю
doc#25 , коли порівнює фотографії різних років <g/> , але кожного завтра вона думає <g/> , що дорівнює собі вчора <g/> .
doc#26 були Котляревський і Квітка-Основ'яненко <g/> , і кожному з них Шевченко присвячує <g/> , ще в своїх перших
doc#26 можна спорядити експедиції і обстежити кожну цятку білоплямного простору <g/> . Але не в історії <g/> .