Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#19 Бо справді <g/> : в тогочасних умовах кожна нова українська книжка <g/> , хоч би найбезневиннішого змісту <g/> , була фактом політичним <g/> .
doc#19 Такий є Перетятько з його виставкою різних горілок <g/> , що кожна з них має в нього свою пестливу назву <g/> ; його дружина <g/> , « <g/> тендітна городянка <g/> » <g/> , що час від часу виписує собі з міста « <g/> дохтуря <g/> » для розваги <g/> ; Олеся Буркунів- на — ставна красуня <g/> , героїня молодечого роману Загребиного і кубанська Кармен <g/> , — дочка хорунжого Не- дригайла Олеся <g/> , що таки зуміла <g/> , створивши в домі пекло <g/> , визволитися цим від осоружного нелюба- чоловіка і забезпечити собі волю почуття <g/> ; хорунжий Недригайло <g/> , що найбільше цінує в людині молодецьке вміння пити <g/> , гуляти й битися і віддає свою дочку за явного « <g/> махамета <g/> » <g/> , полонившися
doc#19 Перед появою майже кожної дійової особи подається в монолозі або діялозі докладна її характеристика <g/> , розповідається біографія <g/> , переказуються яскраві епізоди життя <g/> .
doc#22 Ми бачили <g/> : кожною фразою <g/> , на кожному кроці автор підкреслює <g/> : це казка <g/> , це нереальність <g/> , так не буває <g/> .
doc#22 Але кожній країні властива своя система лицемірства <g/> .
doc#23 Але уважний погляд викриває <g/> , що в поезіях Петренка мало не кожний рядок має непомітні <g/> , не випнуті <g/> , але все ж важливі загальним ефектом свого діяння звукові повтори <g/> , напр <g/> .
doc#24 Трагічність колізії розв'язується спершу піднесеним гімном кожному сьогодні <g/> , кожному « <g/> заглиблено-творчому <g/> » сьогодні <g/> .
doc#24 Коли в « <g/> Танку міського вечора <g/> » принципово стверджено безконечну різноманітність людей і проявів людського в кожному індивіді <g/> , поставлено проблему кількости в людському суспільстві <g/> , то « <g/> Пантоміма <g/> » стверджує іраціональні первні <g/> , закладені так само в кожній людині <g/> .
doc#24 Вона починається трьома розмірно довгими уступами <g/> , що з них кожний дає характеристику однієї людини <g/> : людини розуму з болем її мислі в першому уступі <g/> ; людини почуття <g/> , що знаходить заспокоєння в мріях — у другому <g/> ; людини волі <g/> , хазяїна міста й життя — в третьому <g/> .
doc#24 Починаючи від загальної суворої симетричности будови <g/> , в якій кожний деталь діє одночасно принаймні в трьох плянах <g/> : у пляні загальнофілософському <g/> , у пляні політично- і національно-філософському і в пляні побутовому — і кінчаючи продуманістю ритму кожного уступу <g/> , фрази <g/> , пари слів <g/> , продуманістю в складних переливах синкретичних метафор і образів <g/> , — усе в « <g/> Вертепі <g/> » зважене <g/> , відміряне і на наперед визначене місце поставлене <g/> . </p>
doc#24 Починаючи від загальної суворої симетричности будови <g/> , в якій кожний деталь діє одночасно принаймні в трьох плянах <g/> : у пляні загальнофілософському <g/> , у пляні політично- і національно-філософському і в пляні побутовому — і кінчаючи продуманістю ритму кожного уступу <g/> , фрази <g/> , пари слів <g/> , продуманістю в складних переливах синкретичних метафор і образів <g/> , — усе в « <g/> Вертепі <g/> » зважене <g/> , відміряне і на наперед визначене місце поставлене <g/> . </p>
doc#24 На композицію « <g/> Вертепу <g/> » <g/> , і кожного розділу « <g/> Вертепу <g/> » <g/> , і кожного абзаца можна нарисувати схеми <g/> , але зміст і смисл « <g/> Вертепу <g/> » не можна вкласти в схеми <g/> , бо вони переллються через ці схеми і затоплять їх <g/> .
doc#25 <p> Загально-відома річ <g/> , що церковнослов'янська мова <g/> , вживавшися як церковно-книжна в різних слов'янських народів <g/> , набрала поступово в кожній країні особливого характеру <g/> .
doc#25 Лінґвістику він схильний визначити як природничу науку <g/> , і її завдання формулює так <g/> : “ <g/> Відшукання й визначення як загальних властивостей організації людської мови <g/> , так і відмінностей у цих властивостях <g/> , що зумовлюють собою утворення самостійних типів її організації й походження родових і видових модифікацій кожного з цих типів <g/> , що творять і собі різні категорії й групи діялектичних явищ <g/> .
doc#25 <p> Ці своєрідні <g/> , притаманні тільки даному “ <g/> наріччю <g/> ” співвідношення успадкованих і звичайно спільних з іншими “ <g/> мовами <g/> ” складників кожного “ <g/> наріччя <g/> ” виявляються насамперед через “ <g/> систему етимологічних фонем <g/> ” <g/> .
doc#25 Але з особливою виразністю Михальчук відходить від народницького погляду своїм твердженням про штучний і вироблений характер кожної розвиненої мови <g/> , яка є “ <g/> систематичний витвір найвищого мистецтва <g/> , так само <g/> , як і культурна музика <g/> , малярство <g/> , різьбарство і ін <g/> .
doc#25 Не будемо твердити <g/> , що наше покоління дійшло істини — наука ніколи не доходить її остаточно <g/> , хоч кожна ґенерація тішить себе тим <g/> , що вона відкриває цю істину <g/> .
doc#25 Свої зміни людина помічає <g/> , коли порівнює фотографії різних років <g/> , але кожного завтра вона думає <g/> , що дорівнює собі вчора <g/> .
doc#26 Найвизначнішими серед них були Котляревський і Квітка-Основ'яненко <g/> , і кожному з них Шевченко присвячує <g/> , ще в своїх перших поетичних кроках <g/> , критичний етюд <g/> , деклярацію своєї від них залежности чи боргу і — цілковитої незалежности <g/> .
doc#26 В Антарктику можна спорядити експедиції і обстежити кожну цятку білоплямного простору <g/> .