Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#63 Яке відгалуження його <g/> : активно-вольове чи пасивно-споглядальне переможе - тепер сказати тяжкого тільки те <g/> , що до неоклясицизму вороття немає і коли в формі про це говорили експерименти в межах сонету ( <g/> « <g/> Лот <g/> » <g/> ) а далі і вільний вірш « <g/> України <g/> » <g/> , то в « <g/> Попелі імперій <g/> » уже цілком досягнено того стану <g/> , за якого форма слухняно скоряється кожному порухові думки і чуття <g/> , кожному ходові сюжету <g/> , а не деформує їх своїми залізними законами <g/> .
doc#81 Після відповіді на листи <g/> , які надходили до філії <g/> , відповідні відділи здавали мені одержаний лист і копію відповіді на нього <g/> , а я мав « <g/> підшивати <g/> » їх за датою й числом ( <g/> кожний документ діставав свій нумер <g/> , вхідний і вихідний <g/> ) до папки даного контраµента <g/> .
doc#40 <p> На старшій стадії розвитку форм майбутнього часу з -му затрималися деякі наші південно-західні і карпатські говірки <g/> : в них -му ще має окремий наголос <g/> , тому при однорядності може не повторюватися при кожному дієслові <g/> , напр <g/> .
doc#62 Ця нереальна <g/> , абстрактна <g/> , уявна Україна ставала метою її життя й дорого­вказом у кожному вчинку <g/> .
doc#40 <p> Слід одначе застерегти <g/> , що відокремлюватися в реченні може кожний другорядний член речення незалежно від наивности перелічених чинників <g/> , якщо він має значення другорядної предикативности <g/> .
doc#28 Поезії Зерова занадто відточені <g/> , занадто продумані <g/> , занадто гармонійні <g/> ; кожне слово <g/> , синтаксичний хід <g/> , метричний хід такі повнозначні <g/> , такі обтяжені змістом <g/> , що треба сприймати <g/> , здається <g/> , не так цілість <g/> , як кожну частину зокрема <g/> .
doc#59 У вирішальну хвилину <g/> , коли лунає останній сигнал і поїзди вирушають у незнане <g/> , він кожного разу лишається на станції <g/> .
doc#81 Особисто я сприйняв « <g/> Звенигору <g/> » як заявку на видатного майстра <g/> , хоч я не думаю <g/> , що тоді розумів історіософію цього фільму <g/> , « <g/> Арсенал <g/> » дратував мене плякатністю в контрасті людей УНР і більшовиків-арсенальців <g/> , але « <g/> Земля <g/> » з її точеною пластичністю й зоровою досконалістю поодиноких кадрів <g/> , з її своєрідним баченням кожного предмета і філософією пантеїзму захопила мене <g/> .
doc#81 Кожний мав якусь улюблену тему <g/> , на яку досі мовчав <g/> , і кожний знаходив однодумців <g/> , бо всі сходилися в бажанні великої <g/> , — ну <g/> , скажім стримано й обережно — української культури <g/> .
doc#81 Російське кіно постачало « <g/> Леніна в Жовтні <g/> » ( <g/> грудень 1937 <g/> ) <g/> , а за ним ішов « <g/> Ленін у 1918 році <g/> » ( <g/> травень 1939 <g/> ) <g/> , обидва М. Ромма <g/> , але могли бути кожного з такими самими наслідками <g/> .
doc#40 Практично для цього найкорисніше робити синтаксичну аналізу текстів найкращих наших майстрів слова <g/> , замислюючися над тим <g/> , які інші конструкції міг у кожному конкретному випадку використати автор <g/> , чим вони між собою стилістично різняться і які переваги має саме дана <g/> .
doc#81 Зміст у них не індивідуальний <g/> , він у Радянській Україні був наперед відомий кожному <g/> , хто читає газети <g/> , а хто ж їх не читав <g/> ?
doc#56 <p> Гра повторень і заголовків буде помічена кожним <g/> .
doc#63 А тепер ще раз підкреслюю <g/> , що реалізм Чапленка <g/> , Феденка <g/> , Мелешка <g/> , Дудка я називаю умовним тому <g/> , що сьогодні вже кожному явні ті літератури пружини <g/> , які його рухають <g/> , кожний бачить <g/> , що цей реалізм — не адекватний життю взагалі <g/> , а сьогоднішньому тим паче <g/> .
doc#40 Одначе коли прикметник стоїть перед усім сполученням і має стосуватися не до кожного предмета зокрема <g/> , а передусім до самої кількости <g/> , він може бути узгодженим не з іменником <g/> , а з числівником і стояти <g/> , отже <g/> , в називному відмінку <g/> , напр <g/> .
doc#18 У кожній є щось принесене читачем <g/> .
doc#69 Акуратно кожного другого місяця приходив новий зошит <g/> , і в ньому знов нічого не було сказано <g/> .
doc#73 Перед війною письменники на еміграції і в Галичині були поділені на неспів- мірно велике число різних дрібних угруповань <g/> , що кожне з них прагнуло монополії й проводу <g/> .
doc#30 <p> А Шевченко Ваш антіліґентний і дай <g/> , Боже <g/> , кожному <g/> , — але чи є в світі відповідальні <g/> ?
doc#38 Це звідси йде підпорядкування літературних вартостей суспільним <g/> , апеляція до народу й народолюбства <g/> , це в ній ми навчилися читати <g/> , що кожний письменник любив свій народ і співчував стражданням народнім <g/> .