Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#5 <p> </doc> </p><p> « <g/> Невеличка драма <g/> » <g/> , другий і останній роман Валеріяна Підмогильного <g/> , побачив світ у формі книжки тепер <g/> , через 27 років після публікації в київському « <g/> Житті й революції <g/> » <g/> , в 1930 році <g/> .
doc#5 Ставлення до неї <g/> , оцінка її показується віссю книжки <g/> .
doc#6 Курилик дістав завершену формальну освіту з літератури <g/> , і він залюбки писав прозу <g/> , — численні коментарі до власних малярських творів <g/> , автобіографічну книжку “ <g/> Хтось коло мене <g/> ” <g/> , що була успіхом у читачів і витримала двоє видань <g/> .
doc#6 І всі ці роки він уперто <g/> , гарячково малював <g/> , пройшовши через найтяжче випробування <g/> , — його власними словами <g/> , — “ <g/> вісім років відмов від мистецьких галерій <g/> ” ( <g/> 167. Тут і далі <g/> , вказівка на сторінку без дальших посилань указує на друге <g/> , скорочене видання його книжки “ <g/> Хтось коло мене <g/> ” <g/> , вказівка з цифрою 1 — на перше <g/> ) <g/> .
doc#6 Дальші й більші успіхи — виставки <g/> , продаж картин <g/> , видання книжок <g/> , що поєднували його текст з його ж таки ілюстраціями <g/> , упорядкованими в серіях <g/> , ілюстрування книжок ( <g/> приміром <g/> , Франкового “ <g/> Лиса Микити <g/> ” <g/> ) <g/> , видання його автобіографії <g/> , напевно <g/> , дали йому інші можливості піднести рівень життя й стабілізувати його <g/> , але ледве чи воно вийшло поза рамці того <g/> , що в Америці зветься “ <g/> середньою клясою <g/> ” <g/> , а вже напевне вони не змінили його життєвого стилю мистецької одержимости <g/> . </p>
doc#6 Дальші й більші успіхи — виставки <g/> , продаж картин <g/> , видання книжок <g/> , що поєднували його текст з його ж таки ілюстраціями <g/> , упорядкованими в серіях <g/> , ілюстрування книжок ( <g/> приміром <g/> , Франкового “ <g/> Лиса Микити <g/> ” <g/> ) <g/> , видання його автобіографії <g/> , напевно <g/> , дали йому інші можливості піднести рівень життя й стабілізувати його <g/> , але ледве чи воно вийшло поза рамці того <g/> , що в Америці зветься “ <g/> середньою клясою <g/> ” <g/> , а вже напевне вони не змінили його життєвого стилю мистецької одержимости <g/> . </p>
doc#6 З такою наївністю сприймає ілюстрації дитячих книжок дитина <g/> , а чи є для дорослої людини більша приємність <g/> , як повернутися на кілька хвилин до свого дитинства <g/> , з його безпосередністю вражень <g/> ? </p>
doc#6 В останні роки свого життя Курилик і справді опинився в центрі комерційних зацікавлень <g/> , що творили сенсацію навколо видань його серійних книжок для дітей і для дорослих <g/> .
doc#6 Другий виняток — це портрети <g/> , — два автопортрети ( <g/> репродуковані один на суперобкладинці книжки Морлі <g/> , а другий тут на с. 6 <g/> , а також на обкладинці другого видання “ <g/> Хтось коло мене <g/> ” <g/> ) <g/> , портрети Ґзовського <g/> , Ковальчика <g/> , Боровського й Чапеського в польській серії <g/> , портрет дружини ( <g/> репродукований у Морлі <g/> , с. 173 <g/> ) <g/> . </p>
doc#6 Куриликова книжка “ <g/> Вони шукали новий світ <g/> .
doc#6 У детальній і солідно опрацьованій книжці Патріції Морлі повно деталів з життя Курилика <g/> , але нічого нема про те <g/> , що він читав <g/> .
doc#6 Розкидані по цілій книжці <g/> , без спеціальних намірів <g/> , такі імена <g/> , власне <g/> , виявляють <g/> , що з літератури й науки було живим у свідомості автора <g/> . </p>
doc#6 Про Ван Гоґа тут уже сказано в зв'язку з книжкою Стовпа <g/> .
doc#6 Знову можна докинути з книжки Морлі В. Блейка <g/> , Тулюз-Льотрека <g/> , Тіссо ( <g/> через паралельність тематики — Тіссо теж ілюстрував Євангелію <g/> ) <g/> , Ґою <g/> , Гоґарта <g/> , Дом'с і Руоiii Подорожі Курилика <g/> , за винятком віденської <g/> , присвяченої Бройгелеві <g/> , не виявляють великого зацікавлення мистецькими центрами і знання їх <g/> .
doc#6 В своїх спогадах він згадує радіогри “ <g/> The Lone Ranger <g/> ” і “ <g/> The Shadow <g/> ” і подібні ковбойські фільми <g/> , книжки з коміксами і календарі ( <g/> до речі <g/> , цікаво було б простежити <g/> , чи нема впливу ілюстрацій у стінних календарях українських фармерів-новоселів у Західній Канаді на пізніші малярські твори Курилика <g/> ) <g/> .
doc#6 Чи згадка про “ <g/> Зорбу <g/> ” Ніко Казандзакіса веде нас до книжки чи до фільму <g/> ?
doc#6 Хоч його книжка “ <g/> Хтось коло мене <g/> ” — про шукання й знайдення релігії й Бога <g/> , а не про малярство як таке <g/> , читаємо в ній <g/> : “ <g/> Я був професійний мистець <g/> , через те мусів оцінювати й творити красу <g/> ” ( <g/> 143 <g/> ) <g/> , тому вій зацікавлений у “ <g/> внутрішній істоті речей —їхньої ваги <g/> , твердости чи м'якости <g/> , їхній поверхні і т. д.” ( <g/> 138 <g/> ) <g/> .
doc#6 Ваєт казав <g/> : “ <g/> Абстракціонізм — найкраще <g/> , що могло трапитися реалізмові <g/> ” ( <g/> Цитую за книжкою Дюваля <g/> , ст <g/> .
doc#6 Куриликів мазок прихований <g/> , Курилик тут ближчий до дитини <g/> , що вкриває фарбою “ <g/> картинки <g/> ” в книжках для розфарбовування <g/> , ніж до Моне або Сера <g/> .
doc#6 Уже перша картина <g/> , якою відкривається книжка — портрет К. Ґзовського — своєю монументальністю розлогого й симетричного пейзажного тла <g/> , від океану на першому пляні до безмежної прерії й безмежного неба на задньому <g/> , спрощеною надлюдською величчю самого портретованого — виглядає на фреску <g/> .