Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 Новий директор Лев Абрамович Поліщук <g/> , клясичний антропологічно тип єврея з Правобережжя <g/> , з колишньої « <g/> черти осілости <g/> » <g/> , з довгим горбатим носом і гаркавим р <g/> , призначив на завуча свою одноплемінницю й <g/> , здається <g/> , далеку родичку <g/> , Фельдман <g/> .
doc#81 Не знаю також <g/> , та й <g/> , здається <g/> , ніхто з харків'ян не знав <g/> , хто і чому зробив його бурµомістром <g/> .
doc#92 Не знавши його <g/> , я вважав себе за його учня <g/> , його писання були для мене зразком того <g/> , чим повинні бути сучасне мовознавство <g/> , сучасне розуміння літератури й <g/> , зокрема <g/> , вірша <g/> .
doc#103 Та й <g/> , зрештою <g/> , вже ні з ким не хочеться сваритися <g/> .
doc#40 <p> г <g/> ) дифтонги </p><p> Тільки позірно здаються ( <g/> під впливом письма <g/> ) приголосними в і й <g/> , коли вони стоять після голосного <g/> , творячи з ним один склад <g/> .
doc#6 Дивлячися на його картини <g/> , ми можемо забути їхню історично-мистецьку генезу <g/> , але з нами залишиться те <g/> , що зробило їх неповторними й <g/> , кінець-кінцем у цьому сенсі <g/> , нашими <g/> , частиною культури нашого сьогодні <g/> , нашого естетичного світу <g/> .
doc#37 Не було й <g/> , либонь <g/> , не могло бути більшої протилежности <g/> , як між Орестом і Багряним з його настановою на літературу масову <g/> , політичну <g/> , голосно-ораторську <g/> , розхристану <g/> , недбалу щодо деталів — і характером і ідеалами Ореста <g/> .
doc#31 У зовнішньо й <g/> , може <g/> , внутрішньо вимушеному нишпоренні й викриванні « <g/> хвильовизму поза Хвильовим <g/> » автор ніби стає на позиції того злобного афоризму <g/> , що він сам пустив був на адресу Коряка <g/> : « <g/> Не пізнавай життя <g/> , бо тільки через циркуляри спасешся <g/> » <g/> , – і показується раз-у-раз tierisch ernst у своєму виявленні « <g/> клясового ворога <g/> » й « <g/> клясово-ворожої ідеології <g/> » <g/> . </p>
doc#81 Сухорлява <g/> , однорука постать Матвієнка <g/> , яка пасувала до його діяльности <g/> , була справді жалюгідна <g/> , але й <g/> , може <g/> , гідна жалю <g/> . </p>
doc#81 Тільки першого й <g/> , може <g/> , другого дня війни подано перелік головних утрачених міст <g/> , але далі замість цього накопичувано « <g/> бойові епізоди <g/> » про німецькі звірства або про героїчні вчинки поодиноких солдатів чи партизанів <g/> .
doc#81 Мені виглядає <g/> , що діяв тут розрахунок <g/> , діяв далеко більше <g/> , ніж справжня неоковирність слова й <g/> , може <g/> , навіть думки <g/> . </p>
doc#88 Більш-менш на такому рівні висувалися всі звинувачення <g/> , й <g/> , може <g/> , найбільша трагедія науковців полягала у тому <g/> , що власне такі звинувачення треба було визнавати слушними й каятися <g/> .
doc#12 <p> 3. Сполучний звук є буває <g/> , коли перша основа іменникова й кінчається на подвоєний м'який приголосний або на й <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> Між однорядними членами речення при відсутності павзи і часто скорочується в й <g/> , напр <g/> .
doc#40 Крім та <g/> , такі додатки до речення можуть впроваджуватися ще сполучниками і то <g/> , ще й <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> В деяких дієсловах у наказовому способі кореневе о переходить в і. Це буває звичайно перед й <g/> , напр <g/> .
doc#40 , оббити <g/> , завважити <g/> , познайоммо <g/> , віддати <g/> , ззаду <g/> , зжат ( <g/> вимова — жати <g/> , численний <g/> ; </p><p> в <g/> ) крім того <g/> , існують подовжені палаталізовані ж <g/> , ш <g/> , ч <g/> , що <g/> , як уже сказано <g/> , в короткій формі нормально виступають тільки як тверді фонеми <g/> , а також подовжене й <g/> , напр <g/> .
doc#59 Ми припадали до джерел <g/> , пили прозору <g/> , зеленкаву воду й <g/> , опилені <g/> , обпалені <g/> , ми підводились <g/> , міцні й сильні — далі <g/> , далі <g/> , назустріч вітрам <g/> , назустріч шаблям <g/> , назустріч Дніпровому скресові <g/> . </p>
doc#47 Характеристичні й <g/> , правда <g/> , поодинокі чехізми в її мові ( <g/> як от достойник <g/> , фабори <g/> ) <g/> , при майже повній відсутності русизмів у мові і російських впливів у поезії <g/> , в протилежність <g/> , скажімо <g/> , Маланюкові і <g/> , меншою мірою <g/> , Ольжичеві <g/> .
doc#65 Між цими двома кореспонденціями <g/> , 4 жовтня 1937 р. <g/> , в “ <g/> Правді <g/> " був опублікований допис <g/> , спрямований проти Інституту мовознавства <g/> , приводом до якого став саме “ <g/> Російсько-український словник " 1937 р. Цей допис з'явився з підписом Н. К о ш е в о й <g/> , правдоподібно псевдонім ( <g/> і невідомо <g/> , чи під ним не ховалися ті самі Лільченко й Вадімов <g/> ) <g/> . </p>