Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 її <g/> , мабуть <g/> , треба шукати в піднесенні Полтави й пізніше Харкова як культурних центрів при
doc#10 науковій пресі і через особисті подорожі й контакти ( <g/> див <g/> . далі <g/> ) <g/> . </p><p> Ось цей список його праць
doc#10 старої діалектологічної літератури й етнографічних матеріалів <g/> , щоб перевірити їх <g/> ,
doc#10 — і не тільки в її стилі <g/> , чужому всякого патосу й лірики <g/> , а і в самій оцінці її матеріалу <g/> .
doc#10 південнозахіднє Поділля — Тульчиніцину й Молдавію в її тогочасних адміністративних
doc#10 тощо <g/> . </p><p> Отже <g/> , українська діалектологія й фолкльористика завдячують Курило чимало
doc#10 їх розподілу в часі — в історії української й білоруської мов <g/> . Відбиток цей далеко не завжди
doc#10 , що якоюсь мірою цю межу може можна зв'язувати й з західньою межею первісної Руси26. Тож не
doc#10 з хащів психологічного розуміння фонеми й зрозуміти її місце в системі мови <g/> . Якщо суто
doc#12 <p> 1. Пістя шелесних звуків ж <g/> , ч <g/> , ш <g/> , щ <g/> , дж і після й е чергується з о. Нормально о з'являється тоді <g/> ,
doc#12 інтонацією <g/> , напр <g/> . <g/> : „Люта злість душила її <g/> , й думки <g/> , одна одної темніші <g/> , кублилися <g/> ,
doc#15 в умовах їхнього контексту - психологічного й мовного <g/> . Ці синтаксичні сполуки <g/> , писав він <g/> , </p>
doc#16 » <g/> , з яких Донцов хоче зробити об'єкт зневаги й глуму <g/> . Він пише <g/> : « <g/> Вимріяне демократами
doc#16 : або <g/> , протистав- ляючися пропаганді й практиці окупантів <g/> , в усьому йти за нею і тим
doc#16 . </p><p> Він вибере сам те <g/> , що вважатиме за здорове й потрібне <g/> . Точнісінько так <g/> , як вибирав для себе
doc#17 хуторянського існування <g/> , відстояности й традиційности хуторянського побуту <g/> , а і як
doc#18 поодиноких народів <g/> » <g/> . Попри всі його місійні й месіянські промови перед народом <g/> , в які він
doc#19 , головою з'їзду мирових суддів — такі скупі й не наповнені живим змістом тички
doc#19 було не етапом <g/> , а аспектом його світогляду й програми <g/> . Але так чи так <g/> , « <g/> Козачий кістяк <g/> » і «
doc#19 взагалі <g/> , їхній паразитизм <g/> , марнотратство й душевну порожнечу <g/> , показує з великою силою <g/> ,