Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 Досягається це лише глибоким проникненням у семантику даного слова <g/> , повним <g/> , вичерпним використанням можливих значень <g/> , закладених у слові <g/> . </p>
doc#1 В основі його композиції — те ж саме надання народньопісенним образам та засобам інших значень <g/> , хоча тут зміщення досягається не переходом від пляну « <g/> дійсности <g/> » до пляну порівнянь <g/> , а паралелізмом трьох образів <g/> , здавалося б <g/> , зовсім не пов'язаних між собою <g/> , — калини та явора <g/> , качки з каченятами <g/> , дівчини <g/> , що <g/> , досі не заручена <g/> , гуляє у садку <g/> .
doc#3 Тут досить нагадати <g/> , що за первісне значення прикметника дъвои <g/> , дъвоя <g/> , дьвоє слід уважати « <g/> подвійний <g/> , двоякий <g/> » <g/> , що він міг набирати дистрибутивного <g/> , колективного і збірного значень <g/> , але первісно в усіх значеннях узгоджувався зі своїм іменником у роді <g/> , відмінку й числі <g/> , напр <g/> .
doc#4 <p> Безпосередньо цій настанові служить відмова від розкриття прямого змісту <g/> , техніка двозначности <g/> , нерозшифровування <g/> , поєднання кількох значень <g/> .
doc#7 Найрадикальніші були спроби заумників — вони взагалі відмовлялися від значень слів <g/> , брали з мови тільки звуки <g/> , що самі собою <g/> , як відомо <g/> , не мають значення <g/> .
doc#9 Яскравий приклад цього є слово прошу з широким діяпазоном його значень від справжньої просьби до не дуже охочого дозволу з одного боку і до визнання недочування з другого <g/> .
doc#9 Характеристична з цього погляду та диференціяція значень <g/> , яка накреслюється між наголосовими паронімами — традиційним прошу і принесеним з Галичини прошу на Великій Україні <g/> .
doc#9 Ще частіше варіянти І. Нечуя-Левицького спрощують літературну мову <g/> , відкидаючи істотні відтінки значень <g/> .
doc#15 <p> Але далі <g/> , кажучи про те <g/> , що в реченні можуть реалізуватися тільки вершини значень ( <g/> Bedeutungsgipfel <g/> ) <g/> , що <g/> , очевидно <g/> , можна застосувати і до називних речень <g/> , яких Блюмель <g/> , як і його учителі <g/> , не знає <g/> , він дещо наближається до Вундтової теорії комплексу уявлень <g/> , що не встиг розкластися <g/> .
doc#15 Різниця цих двох значень тонко проаналізована Пєшковським <g/> ; але легко бачити <g/> , що перехід від першого значення до другого можливий і не важкий <g/> ; адже все <g/> , що ми уявляємо <g/> , ми уявляємо як сутнє або потенціяль- но сутнє - в широкому розумінні слова <g/> . </p>
doc#15 <p> Про реченньовий характер називних речень говорив зрештою і А. Марті ( <g/> що називав їх <g/> , як ми вже знаємо <g/> , Vorstellungsuggestive <g/> ) <g/> , хоч причин цього він шукав не в нашаруванні значень суб'єктности і пре- дикативности в головному члені речення <g/> , а радше в умовах їхнього контексту - психологічного й мовного <g/> .
doc#24 Ляльковому дійстві <g/> , або повстанні крови <g/> » ( <g/> згадаймо <g/> , до речі <g/> , що всі ці засоби властиві і середньовічній містерії <g/> , де Христос часто більше діяв позаочно <g/> , ніж безпосередньо на сцені <g/> , і де окремі інтерлюдії могли варіювати і в іншому світлі дублювати окремі епізоди основної дії <g/> ) <g/> ; тим <g/> , що автор з особливим почуттям і особливою емфазою подає цей образ <g/> , оточуючи його німбом найніжнішої і найпалкішої своєї закоханости <g/> , і <g/> , нарешті <g/> , — і може особливо — тим <g/> , що в многопляновому загалом творі образ цей <g/> , образ жінки відзначається особливою сконцентрованістю змістів і значень <g/> . </p>
doc#26 До того ж слово московський подано у трьох значеннях <g/> , а в переліку сторінок значень не диференційовано <g/> .
doc#38 Практично <g/> , здається <g/> , літературна політика в книжці Луцького має не одне <g/> , а двоє значень <g/> .
doc#38 Двоє значень не завжди розмежовані в книжці <g/> . </p>
doc#40 Такі використовувані для розрізнення значень звукові типи звуться фонеми <g/> , а наука <g/> , що вивчає їх <g/> , зветься фонологія <g/> . </p>
doc#40 <p> Одне слово може мати кілька значень або відтінків значення <g/> .
doc#40 В українській мові нема відповідника для деяких значень німецького слова Einsatz ( <g/> приблизно <g/> : використання людини для якогось завдання <g/> ) <g/> , для російського слова общественник ( <g/> приблизно <g/> : людина <g/> , що охоче працює на громадській роботі <g/> ) <g/> .
doc#40 У росіян нема відповідника для українського слова недобиток і т. д. і т. д. Отже <g/> , в кожній мові кожне слово мас свою сферу значень <g/> , свої межі значень <g/> , що творять дуже складну і своєрідну систему <g/> .
doc#40 У росіян нема відповідника для українського слова недобиток і т. д. і т. д. Отже <g/> , в кожній мові кожне слово мас свою сферу значень <g/> , свої межі значень <g/> , що творять дуже складну і своєрідну систему <g/> .