Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 А коли додати до цього чималу кількість грецьких і латинських слів ( <g/> за підрахунками Євгена ГІеленського 1 <g/> , 80 слів ужито 180 разів для позначення реалій римського життя <g/> , але вжиті вони в химерній послідовності <g/> , поряд із сучасними словами з затертим <g/> , буденним значенням <g/> ) <g/> , стає зрозумілішим те відчуття крайнього подиву і збентеження <g/> , що його викликала ця поема і серед Шевченкових сучасників <g/> , і в новому поколінні <g/> … </p>
doc#2 Якщо прикметники з'являються в цих віршах <g/> , то це слова з значенням просторовости або жаху <g/> : довгий <g/> , широкий <g/> , глибокий <g/> , високий <g/> , важкий <g/> , тяжкий <g/> , зловісний <g/> , суворий <g/> , страшний <g/> , дужий <g/> . </p>
doc#9 kwieciarnia <g/> ) <g/> , заласся ( <g/> « <g/> Ні красні дівчата Тобі не приносють заласся <g/> » — II <g/> ; префікс за- з суперлятивним значенням <g/> ) <g/> , товаризна ( <g/> « <g/> Дівчат було зводив <g/> , спивав товаризну <g/> » — II <g/> ; суфікс -изна <g/> ) <g/> , зрадецтво ( <g/> « <g/> Любову звете ви зрадецтвом <g/> » — 25 <g/> ; польськ <g/> .
doc#9 <p> Іноді така конкретна своїм корінним значенням лексика вживається абстрактно <g/> , в переносному значенні <g/> , як-от у подальших прикладах слова <g/> : довг ( <g/> « <g/> Довг по смерти я простив <g/> » — 217 <g/> ; Грін <g/> .
doc#9 З морфологічних особливостей відзначу вживання префікса за- з суперлятивним значенням надмірности ознаки при прикметниках ( <g/> « <g/> Об загострий стрімчак ти скалічив плече <g/> » — 278 <g/> ) <g/> , вживання займенника тамтой ( <g/> « <g/> Тамта хатка буде вкрита <g/> » — 39 <g/> ) і кільки ( <g/> сх <g/> .
doc#9 Nomina actoris <g/> , витворені від слів з абстрактним значенням <g/> , із значенням прикмети або дії <g/> : речниця ( <g/> « <g/> її вважали За речницю великої снаги <g/> » — « <g/> Віче <g/> » <g/> , II <g/> , 97 <g/> ; Грін <g/> .
doc#9 Nomina actoris <g/> , витворені від слів з абстрактним значенням <g/> , із значенням прикмети або дії <g/> : речниця ( <g/> « <g/> її вважали За речницю великої снаги <g/> » — « <g/> Віче <g/> » <g/> , II <g/> , 97 <g/> ; Грін <g/> .
doc#9 Прикметники й прислівники <g/> , витворені від слів з абстрактним значенням <g/> : ( <g/> не <g/> ) заказаний ( <g/> « <g/> Ти там може знайшов незаказаний рай <g/> » — « <g/> Євр <g/> .
doc#9 ) <g/> ; спорадичні форми місцевого відмінка іменників чоловічого і середнього роду м'якого типу на -ю ( <g/> « <g/> Чи є в життю кращі літа <g/> » - « <g/> Пісня <g/> » <g/> , І <g/> , 8 <g/> ) <g/> ; вживання префікса за- при прикметниках і прислівниках з суперлятивним значенням ( <g/> « <g/> Вже запізно рятувать принцесу <g/> » — « <g/> Кам <g/> .
doc#9 У складному реченні специфічно галицьких особливостей у М. Коцюбинського майже нема <g/> , хіба що можна згадати вживання сполучника аж у часових підрядних реченнях із значенням кінцевої межі тривання дії головного речення ( <g/> « <g/> Вона варила <g/> , аж стала старою дівкою <g/> » — « <g/> Fata morgana <g/> » <g/> , 61 <g/> ) <g/> . </p>
doc#9 Таким чином виразна логічна суперечність між значенням і граматичною структурою слів вчас-ний-завчасний у літературній мові стає зрозумілою <g/> , коли ми з'ясовуємо собі <g/> , що слово вчасний літературна мова затримала зі своїм старим східноукраїнським значенням <g/> , а слово завчасний прийняла з тамтешнім значенням із західноукраїнських говірок <g/> .
doc#9 Таким чином виразна логічна суперечність між значенням і граматичною структурою слів вчас-ний-завчасний у літературній мові стає зрозумілою <g/> , коли ми з'ясовуємо собі <g/> , що слово вчасний літературна мова затримала зі своїм старим східноукраїнським значенням <g/> , а слово завчасний прийняла з тамтешнім значенням із західноукраїнських говірок <g/> .
doc#9 Таким чином виразна логічна суперечність між значенням і граматичною структурою слів вчас-ний-завчасний у літературній мові стає зрозумілою <g/> , коли ми з'ясовуємо собі <g/> , що слово вчасний літературна мова затримала зі своїм старим східноукраїнським значенням <g/> , а слово завчасний прийняла з тамтешнім значенням із західноукраїнських говірок <g/> .
doc#9 А принесена з Галичини форма прошу набирає значення не стільки дієслівної форми <g/> , скільки прислівника чи <g/> , певніше <g/> , вставного слова <g/> , тотожного або близького значенням ( <g/> хоч і дещо відмінного і семантичними нюансами <g/> , і емоційним забарвленням <g/> ) до слова будь ласка <g/> .
doc#9 Можливо <g/> , що з Галичини прийшло і слово лишеxxxi <g/> , яке теж має виразну емоційність <g/> , подеколи виразнішу від синонімічного тільки ( <g/> яке в Галичині вживається частіше в значенні протиставного сполучника із значенням нім <g/> .
doc#9 Великоукраїнський наголос вигода зв'язаний зі значенням зиску <g/> , користи <g/> ; Галичина <g/> , що знає це слово зі значенням зручности <g/> , побутових улаштовань у квартирі <g/> , вживає його з накореневим наголосом <g/> .
doc#9 Великоукраїнський наголос вигода зв'язаний зі значенням зиску <g/> , користи <g/> ; Галичина <g/> , що знає це слово зі значенням зручности <g/> , побутових улаштовань у квартирі <g/> , вживає його з накореневим наголосом <g/> .
doc#9 Паралельно вживається з тим же значенням конструкція із прийменником через із знахідним відмінком іменника <g/> , що походить із східноукраїнських говірок <g/> . </p>
doc#9 Слова з новим значенням сприймаються як такі <g/> , а слова <g/> , що означали вже певні поняття <g/> , стають синонімами <g/> .
doc#10 Ганцов брав активну участь у працях Харківської правописної комісії <g/> , йому належав розділ про правопис незмінних слів у проекті українського правопису <g/> , виданому 1926 р. Одначе тут він відіграв меншу роль <g/> , і його вагу тут не можна порівняти з значенням праці Олекси Синянського <g/> . </p>