Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Листівку Н. написав по-російськи — щоб легше було читати цензорові <g/> , Галицькому в широкому значенні слова <g/> .
doc#1 А коли додати до цього чималу кількість грецьких і латинських слів ( <g/> за підрахунками Євгена ГІеленського 1 <g/> , 80 слів ужито 180 разів для позначення реалій римського життя <g/> , але вжиті вони в химерній послідовності <g/> , поряд із сучасними словами з затертим <g/> , буденним значенням <g/> ) <g/> , стає зрозумілішим те відчуття крайнього подиву і збентеження <g/> , що його викликала ця поема і серед Шевченкових сучасників <g/> , і в новому поколінні <g/> … </p>
doc#1 <p> Один із характерних прийомів Т. Шевченка — постійне нагромадження слів <g/> , що належать до одного й того ж семантичного поля <g/> , але вжиті з різними конно- таціями і часто в метафоричному значенні <g/> .
doc#1 Досягається це лише глибоким проникненням у семантику даного слова <g/> , повним <g/> , вичерпним використанням можливих значень <g/> , закладених у слові <g/> . </p>
doc#1 В основі його композиції — те ж саме надання народньопісенним образам та засобам інших значень <g/> , хоча тут зміщення досягається не переходом від пляну « <g/> дійсности <g/> » до пляну порівнянь <g/> , а паралелізмом трьох образів <g/> , здавалося б <g/> , зовсім не пов'язаних між собою <g/> , — калини та явора <g/> , качки з каченятами <g/> , дівчини <g/> , що <g/> , досі не заручена <g/> , гуляє у садку <g/> .
doc#2 Якщо прикметники з'являються в цих віршах <g/> , то це слова з значенням просторовости або жаху <g/> : довгий <g/> , широкий <g/> , глибокий <g/> , високий <g/> , важкий <g/> , тяжкий <g/> , зловісний <g/> , суворий <g/> , страшний <g/> , дужий <g/> . </p>
doc#3 Але з другого боку <g/> , зсуви в значенні т.зв <g/> .
doc#3 Тут досить нагадати <g/> , що за первісне значення прикметника дъвои <g/> , дъвоя <g/> , дьвоє слід уважати « <g/> подвійний <g/> , двоякий <g/> » <g/> , що він міг набирати дистрибутивного <g/> , колективного і збірного значень <g/> , але первісно в усіх значеннях узгоджувався зі своїм іменником у роді <g/> , відмінку й числі <g/> , напр <g/> .
doc#3 Тут досить нагадати <g/> , що за первісне значення прикметника дъвои <g/> , дъвоя <g/> , дьвоє слід уважати « <g/> подвійний <g/> , двоякий <g/> » <g/> , що він міг набирати дистрибутивного <g/> , колективного і збірного значень <g/> , але первісно в усіх значеннях узгоджувався зі своїм іменником у роді <g/> , відмінку й числі <g/> , напр <g/> .
doc#4 <p> Безпосередньо цій настанові служить відмова від розкриття прямого змісту <g/> , техніка двозначности <g/> , нерозшифровування <g/> , поєднання кількох значень <g/> .
doc#7 Найрадикальніші були спроби заумників — вони взагалі відмовлялися від значень слів <g/> , брали з мови тільки звуки <g/> , що самі собою <g/> , як відомо <g/> , не мають значення <g/> .
doc#8 З ентузіязмом археолога <g/> , він захоплювався рисами окремих епох <g/> , збиранням черепочків людських думок і манер поведінки <g/> , що з них творився образ доби <g/> , — і це привело його до белетристики <g/> , — спочатку жанру роману- біографії ( <g/> « <g/> Аліна і Костомаров <g/> » <g/> , незакінчений роман про Ф. Війона <g/> , оповідання про Рільке <g/> , про Ван Гоґа <g/> ) <g/> , а потім і до чистої белетристики <g/> , до того <g/> , що найкраще можна окреслити англійським словом fiction <g/> , з обома його значеннями — « <g/> вигадка <g/> » і — « <g/> белетристика <g/> » <g/> , давши тут три повісті <g/> : « <g/> Дівчина з ведмедиком <g/> » <g/> , « <g/> Доктор Серафікус <g/> » і « <g/> Без ґрунту <g/> » <g/> , та низку оповідань <g/> , що їх він хотів видати окремою книгою і довго переробляв для цього видання <g/> , — але цей намір так і не здійснився <g/> . </p>
doc#9 негативна оцінка всього галицького не завадила тому <g/> , що в мові М Драгоманів помітно піддався галицьким впливам <g/> , як це слушно констатував ще в 1913 р. М. Жученко <g/> : « <g/> Драгоманов <g/> , мову якого ми вважаємо за найкращий зразок наукової української мови <g/> , під кінець <g/> , коли йому доводилось друкувати свої писання виключно у галицьких виданнях <g/> , почав писати більше вже на галицький зразок <g/> »5. </p><p> І — зауважимо мимохідь — це пішло його мові на користь <g/> , бо хоч частково відчистило її від русизмів <g/> , які аж надто рясніють у його ранніх писаннях <g/> , — як-от <g/> : місто ( <g/> в значенні « <g/> місце <g/> » <g/> ) <g/> , добавок <g/> , стоїть <g/> , бумага <g/> , получив <g/> , щитаю і сила інших6. Отже <g/> , М. Драгоманів об'єктивно був до певної міри провідником галицьких мовних елементів до літературної мови <g/> . </p>
doc#9 kwieciarnia <g/> ) <g/> , заласся ( <g/> « <g/> Ні красні дівчата Тобі не приносють заласся <g/> » — II <g/> ; префікс за- з суперлятивним значенням <g/> ) <g/> , товаризна ( <g/> « <g/> Дівчат було зводив <g/> , спивав товаризну <g/> » — II <g/> ; суфікс -изна <g/> ) <g/> , зрадецтво ( <g/> « <g/> Любову звете ви зрадецтвом <g/> » — 25 <g/> ; польськ <g/> .
doc#9 <p> Іноді така конкретна своїм корінним значенням лексика вживається абстрактно <g/> , в переносному значенні <g/> , як-от у подальших прикладах слова <g/> : довг ( <g/> « <g/> Довг по смерти я простив <g/> » — 217 <g/> ; Грін <g/> .
doc#9 <p> Іноді така конкретна своїм корінним значенням лексика вживається абстрактно <g/> , в переносному значенні <g/> , як-от у подальших прикладах слова <g/> : довг ( <g/> « <g/> Довг по смерти я простив <g/> » — 217 <g/> ; Грін <g/> .
doc#9 З морфологічних особливостей відзначу вживання префікса за- з суперлятивним значенням надмірности ознаки при прикметниках ( <g/> « <g/> Об загострий стрімчак ти скалічив плече <g/> » — 278 <g/> ) <g/> , вживання займенника тамтой ( <g/> « <g/> Тамта хатка буде вкрита <g/> » — 39 <g/> ) і кільки ( <g/> сх <g/> .
doc#9 Nomina actoris <g/> , витворені від слів з абстрактним значенням <g/> , із значенням прикмети або дії <g/> : речниця ( <g/> « <g/> її вважали За речницю великої снаги <g/> » — « <g/> Віче <g/> » <g/> , II <g/> , 97 <g/> ; Грін <g/> .
doc#9 Nomina actoris <g/> , витворені від слів з абстрактним значенням <g/> , із значенням прикмети або дії <g/> : речниця ( <g/> « <g/> її вважали За речницю великої снаги <g/> » — « <g/> Віче <g/> » <g/> , II <g/> , 97 <g/> ; Грін <g/> .
doc#9 Прикметники й прислівники <g/> , витворені від слів з абстрактним значенням <g/> : ( <g/> не <g/> ) заказаний ( <g/> « <g/> Ти там може знайшов незаказаний рай <g/> » — « <g/> Євр <g/> .