Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 Наприклад <g/> , від слова чути в значенні сприймання слухом доконаний вид буде почути <g/> , а в значенні сприймання почуттям — відчути <g/> ; від дієслова рвати в значенні 'роздирати' — порвати <g/> , а в значенні 'збирати' ( <g/> квіти <g/> , ягоди тощо <g/> ) — зірвати тощо <g/> . </p>
doc#40 В деяких інших сприростковані недоконані форми рідкі <g/> , а коли з'являються <g/> , то мають додаткове значення многооб'єктности ( <g/> побити — одного або багатьох <g/> , побивати — тільки багатьох <g/> , так само позв'ялювати <g/> , посхиляти <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 Це <g/> , як і сам факт використання -ся в ролі видового показника теж сприяє затьмаренню його первісного значення <g/> . </p>
doc#73 Далеко більше значення мало <g/> , одначе <g/> , обговорення принципово - програмових моментів <g/> , що відбулося по прочитанні доповіді <g/> .
doc#40 Ця дієслівна форма історично становить закам'янілу коротку форму середнього роду пасивного дієприкметника і спершу показувала дію в минулому часі <g/> ; тепер одначе її часове значення зблідло <g/> , і головне її значення — як це видно і з поданих прикладів — показувати минулу дію в її наявному тепер або регулярно по дії наслідку ( <g/> результативне значення <g/> ) <g/> .
doc#92 У нього була добра пам'ять <g/> , він легко згадував цитати й любив несподівані зіставлення різноджерельних цитат <g/> , але пам'ятати <g/> , чи він уже сказав щось колись у діялозі з даною особою <g/> , чи ні <g/> , — все це мало занадто мало значення для його пам'яті <g/> .
doc#40 законом перенесення значення за функцією <g/> .
doc#40 От такі словосполучення <g/> , які виступають як цілість із значенням <g/> , що не дорівнює сумі значень їх складових частин <g/> , звуться фразеологічними зворотами <g/> , або ідіомами ( <g/> слова ідіом уживають ще в іншому значенні <g/> , про що мова буде далі <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 У літературній мові взаємне значення цей займенник має тільки при прийменнику між ( <g/> Говорити між собою <g/> ) <g/> , а в усіх інших випадках у взаємному значенні вживається прономіналізований зворот один одного ( <g/> рідше один другого <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> Через те <g/> , що в фразеологічному звороті значення цілости не дорівнює сумі значень складників <g/> , а складники майже цілком утрачають своє самостійне значення <g/> , фразеологічні звороти часто вживаються там <g/> , де окремі слова <g/> , що входять до їхнього складу <g/> , були б зовсім не відповідні <g/> .
doc#40 Є одначе інші типи повторень <g/> , які сполучають підсильне значення з композиційною функцією <g/> .
doc#40 Це значення описово можна передати за допомогою дієслів почати <g/> , стати <g/> : задзвеніли = почали дзвеніти <g/> , почухрала = стала чухрати <g/> .
doc#72 організувати курси української мови для службовців ( <g/> 19 лютого 1921 р. <g/> , Раднарком <g/> ) <g/> ; — 3 березня 1921 П'ятий з'їзд Рад схвалив роботу Народного Комісаріяту Освіти <g/> , “ <g/> спрямовану на усунення національної ворожнечі на розвиток української мови як мови більшости трудящих мас України <g/> ” <g/> , а 22 листопада 1922 р. ВУЦВК затвердив “ <g/> Кодекс законів про народню освіту в УСРР <g/> ” <g/> , в якому сказано ( <g/> § 25 <g/> ) <g/> : </p><p> Українська мова як мова більшости населення України <g/> , особливо на селі <g/> , і російська мова як мова більшости населення в містах і загальносоюзна мова <g/> , мають в УРСР загальнодержавне значення і повинні викладатися у всіх навчально-виховних закладах Української Соціялістичної Радянської Республіки ( <g/> Дурденевський 159 <g/> ) <g/> ; </p><p> 13 березня 1922 р. введено в дію Кримінально-процесуальний кодекс <g/> , де в § 22 сказано <g/> , що леґальні процеси “ <g/> проводяться однією з двох державних мов <g/> , українською або російською <g/> ” ( <g/> Дурденевский 78 <g/> ) <g/> ; 27 липня 1923 р. Раднарком видав новий декрет “ <g/> Про заходи в справі українізації шкільно-виховних і культурно-освітніх установ <g/> ” <g/> , а 1 серпня 1923 р. ВУЦВК і Раднарком видали спільну резолюцію “ <g/> Про заходи забезпечення рівноправности мов і про допомогу розвиткові української мови <g/> ” ( <g/> “ <g/> Собрание узаконений
doc#40 1880. </p><p> СЛОВО В РЕЧЕННІ </p><p> ( <g/> ЧАСТИНИ МОВИ <g/> ) </p><p> ІМЕННИК </p><p> § 33. ВЛАСТИВОСТІ ІМЕННИКА </p><p> З-поміж інших частин мови <g/> , що є в українській мові <g/> , іменник відрізняється сукупністю таких ознак <g/> : а <g/> ) значенням предметовости <g/> , б <g/> ) здатністю відмінятися в відмінках і в <g/> ) здатністю керувати і бути керованим <g/> . </p>
doc#40 Це семантичний чинник — значення самого іменника <g/> .
doc#94 Людина має дістати право судити державу <g/> , не тільки судити в переносному значенні <g/> , а і в прямому значенні позову держави під суд <g/> .
doc#40 У фразі « <g/> На ньому не було лиця <g/> , і чомусь цокотіли зуби <g/> » ( <g/> Панч <g/> ) є фразеологічний зворот не було лиця <g/> , який означає приблизно 'зблід' або 'змінився' <g/> , і значення цілости <g/> , отже <g/> , теж ніяк не дорівнює сумі значень складників <g/> .
doc#40 Є серед іменникових наростків стерті наростки <g/> : вони виділяються як окрема частина слова <g/> , як наросток але з фактів сучасної мови вже не можна сказати <g/> , якого значення надає цей наросток словам <g/> , у яких він ужитий <g/> .
doc#40 , сказати годинник чи годинники <g/> , — залежить не від вимог речення <g/> , а від значення <g/> , яке ми маємо на увазі <g/> , і <g/> , отже <g/> , в той час як звукосполучення годинник — годинника — годинником мають зовсім однакове значення <g/> , звукосполучення годинник — годинники мають різне значення <g/> , бо перше означає один інструмент на вимір часу <g/> , а друге — багато таких інструментів <g/> .
doc#94 держаних <g/> » <g/> , — утворене чи втворилося <g/> , щоб уможливити непорозуміння й нерозуміння <g/> , пересуви значення <g/> , перестриби в значенні <g/> . Що значить — антинародний твір <g/> ? Антинародний вчинок <g/> ? Чи