Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Сам Голубовський — голова і знавець німецького права <g/> ; Паше-Озер- ський <g/> , експерт з радянського права <g/> , до якого українці <g/> , мовляв <g/> , звикли і люблять <g/> ; пані Соня <g/> , львів'янка <g/> , яка секретарює й друкує <g/> ; а оце відтепер — ще Н. </p><p> Вибір людей у теорії доцільний <g/> , охоплює все головне <g/> , що знають або повинні знати майбутні судді й правники в такому собі Луганську <g/> , на Поліссі <g/> , Гуцульщині й де там ще <g/> .
doc#4 Філемон і Бавкіда не знають ницости й зла світу <g/> , а що читач те знає <g/> , то за ідилією завжди стоїть зловісне передчуття лиха й неминучої загибелі <g/> , у гармонії спочиває зерно прихованої дисгармонії <g/> . </p>
doc#9 Сам І. Нечуй-Левицький відзначав ще деякі слова <g/> , яких <g/> , на його думку <g/> , безпідставно перестали вживати <g/> , наслідуючи галичан <g/> , які їх не знають <g/> .
doc#9 <p> Клясики з Великої України майже зовсім не знають так званих безособово-пасивних речень типу <g/> : книгу читається <g/> , землю ореться <g/> .
doc#9 Конструкцію з прийменником за з родовим відмінком іменника не можна вважати за первісногалицьку <g/> , її знають і класики з Великої України <g/> , але в той час <g/> , як у говірках Східної і Центральної України вона відступає перед конструкцією з прийменником при з місцевим відмінком іменника <g/> , Галичина тримається її непорушно і таким чином виступає консерваторкою цього звороту в літературній мові <g/> . </p>
doc#9 Коли всі такі форми в літературній мові не прищепилися <g/> , то це насамперед пояснюється активним чи пасивним опором тих говірок <g/> , які цих явищ не знають <g/> .
doc#9 Тепер " <g/> галичани <g/> " знають її не раз ліпше <g/> , ніж самі наддніпрянці <g/> .
doc#15 <p> Перші два видання « <g/> Русского синтаксиса в научном освещении <g/> » ( <g/> 1914 і 1920 р. <g/> ) Пєшковського <g/> , як уже відзначено <g/> , не знають ні поняття називного речення <g/> , ні прикладів на нього <g/> , обмежуючися на тому ж прикладі ребенок <g/> !
doc#15 <p> Підсумовуючи цей короткий огляд <g/> , констатуємо <g/> , що західньоевропейські синтаксисти <g/> , як правило <g/> , або зовсім не знають називних речень <g/> , або <g/> , наводячи приклади їх в ілюстративному матеріялі <g/> , не відрізняють їх від неповних речень ( <g/> або при іншій термінології - еквівалентів речень <g/> , сповіщень і т. д. <g/> ) найрізноманітнішої граматичної будови <g/> .
doc#18 Ні народ <g/> , ні його пророк <g/> , « <g/> душа їх душі <g/> » <g/> , завжди знов таки « <g/> проводир незрячий <g/> » <g/> , не знають <g/> , чи вони досягнуть своєї мети <g/> , а навіть коли досягнуть <g/> , що це справді означатиме <g/> .
doc#19 Бо інші представники старого покоління не знають цієї роздвоєности <g/> .
doc#22 Це вина не літератури <g/> , а нашого суспільства <g/> , що цього не знають <g/> . </p>
doc#22 Вони обплутали світ павутинням своїх інтриг і своїх облуд <g/> , і прості люди не знають <g/> , як це плетиво розірвати <g/> , все більше в ньому заплутуються <g/> .
doc#22 Бідаки <g/> , що вмирають з голоду тоді <g/> , як багатії не знають <g/> , що робити з грішми <g/> , з типовою для української й російської народницької поезії апеляцією до шкуринки хліба — звичайно ж <g/> , чорного <g/> , — це з поезії Грабовського або Некрасова <g/> , з звернень жебраків царської Росії до перехожих <g/> .
doc#22 Американці знають <g/> , що його не розстріляють <g/> ; його перетворять на число в копальнях Казахстану або Кандалакші <g/> , вкинуть його до потоку людських роботів <g/> , занурять в умови худоб'ячотіння <g/> , заб'ють у ньому не тварину <g/> , а людину <g/> , особу <g/> .
doc#22 Може тому <g/> , що дві з них належать до молодшого покоління і не знають нічого поза комуністичною системою <g/> .
doc#27 « <g/> Так <g/> , як от майстри почнугь церкву муровати <g/> , то як то широко розведуть <g/> , що <g/> , бачся <g/> , й ладу там ніякого не знайдеш <g/> ; отже <g/> , дивись <g/> , вони знають <g/> , що роблять <g/> : і заломи виведуть <g/> , і кришу і баню збудують <g/> , ще на самому персі святу та одрадну ознаку — хрест золотий поставлять <g/> , щоб кожному було розумно <g/> , на що така велика праця піднята <g/> .
doc#32 Люди знають <g/> : у таборі 4000 мешканців <g/> .
doc#38 У людей <g/> , що не знають самої літератури ( <g/> а чи багато таких <g/> , що її знають <g/> ?
doc#38 У людей <g/> , що не знають самої літератури ( <g/> а чи багато таких <g/> , що її знають <g/> ?