Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 німецьких суддів і німецького судочинства <g/> . </p><p> Не знаю <g/> , чи Голубовський повіз на захід матеріяли <g/> , що
doc#0 патріотизм <g/> , колябрацію з ФАШИСТАМИ <g/> , не знаю <g/> . </p><p> Коли Н. їхав на захід <g/> , він думав про свої місяці
doc#0 іти останнім Ваґнерів « <g/> Трістан і Ізольда <g/> » <g/> , не знаю <g/> , чи ще пройшов <g/> , але надалі вже музи мали
doc#0 , альянтських гостей <g/> , навали руйновиння <g/> . </p><p> Не знаю <g/> , чи те берлінське чудо вистояло хоч би до
doc#0 своїй дорозі <g/> , він поглинав два штамґеріхти <g/> . </p><p> Не знаю <g/> , чи так це справді було <g/> , але поговір твердив <g/> , що
doc#2 навіть вістка про смерть милого стає обрядом <g/> : </p><p> Я знаю певно <g/> : дня одного </p><p> прохожий по пустих дорогах </p>
doc#2 , і яка для багатьох незбагненна й неосяжна <g/> ! </p><p> Не знаю <g/> , як кому <g/> , а мені писати про Лятуринську трудно <g/> ,
doc#4 — чи плекати нове і незвичне <g/> ? </p><p> </doc> </p><p> ОДИН </p><p> Я знаю <g/> , про що хочу писати ( <g/> мене ще в дитинстві вчили <g/> :
doc#4 вчили <g/> : ніколи не починай своїх писань з я <g/> ) <g/> , і знаю <g/> , як я хочу писати <g/> , і знаю <g/> , що хочу сказати <g/> .
doc#4 своїх писань з я <g/> ) <g/> , і знаю <g/> , як я хочу писати <g/> , і знаю <g/> , що хочу сказати <g/> . Відкриваю карти <g/> : пишу про
doc#4 статті ( <g/> не обов'язковий <g/> , як усі прологи <g/> ! <g/> ) <g/> , — знаю свою тему <g/> , знаю свої свідомо вибрані обмеження
doc#4 , як усі прологи <g/> ! <g/> ) <g/> , — знаю свою тему <g/> , знаю свої свідомо вибрані обмеження <g/> , бачу свій
doc#4 » <g/> , а з другого <g/> , скажімо <g/> , « <g/> Живемо комуною <g/> » <g/> . Не знаю <g/> , чи перед Наталею Лівицькою-Холодною стояла
doc#4 усвідомлює <g/> : </p><p> Я чекаю на смерть без ляку <g/> , </p><p> тільки знаю <g/> : не досить ще <g/> , </p><p> не тепер складу подяку </p><p> за життя <g/> … </p><p> (
doc#4 , що стоїть поза й понад сумою засобів <g/> , не знаю <g/> . Щоб не вдатися знову в суб'єктивізм і
doc#7 для нашої поезії в тому <g/> , що це <g/> , скільки знаю <g/> , перше в нас адекватне відтворення типу
doc#7 і змушений обмежитися на кількох назвах <g/> , хоч і знаю <g/> , що в таких випадках читач завжди запідозрює
doc#9 у відомому висловленні Лесі Українки <g/> : « <g/> Не знаю <g/> , чим се об'яснити <g/> , тільки галичани краще
doc#9 Писателів <g/> , на Україні живучих <g/> , лично зовсім не знаю <g/> . Мимо важкої долі они значно більше <g/> , ніж
doc#11 вона <g/> , краватка <g/> , трохи посунулася праворуч <g/> . Не знаю <g/> , чи родина Леонида Макаровича має малих дітей <g/> .