Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 Шевченка на цю тему <g/> . Можна припустити <g/> , що поет знає <g/> , що твори його загалом стануть власністю
doc#1 , </p><p> Ходімо в хату спочивать <g/> … </p><p> Весела хата <g/> , щоб ти знала <g/> ! <g/> . <g/> . </p><p> І знову <g/> : </p><p> Поки огонь не захолонув <g/> , </p><p> Ходімо
doc#1 кожен <g/> . Проте весь його поетичний доробок <g/> , як ми знаємо <g/> , охоплює щонайменше якихось п'ятнадцять
doc#2 на ворога <g/> . А ворог тут кожний <g/> , хто не свій <g/> ; хто не знає гасла <g/> , хай борониться <g/> . </p><p> Така людина печерних
doc#2 бути справді великим поетом і треба твердо знати <g/> , чого хочеш <g/> , щоб не нагородити пишними
doc#2 навіть вістка про смерть милого стає обрядом <g/> : </p><p> Я знаю певно <g/> : дня одного </p><p> прохожий по пустих дорогах </p>
doc#2 і запалювати без великих слів <g/> . Вона добре знає чар свого рожевого личка <g/> , всміхнених уст <g/> ,
doc#2 , і яка для багатьох незбагненна й неосяжна <g/> ! </p><p> Не знаю <g/> , як кому <g/> , а мені писати про Лятуринську трудно <g/> ,
doc#4 — чи плекати нове і незвичне <g/> ? </p><p> </doc> </p><p> ОДИН </p><p> Я знаю <g/> , про що хочу писати ( <g/> мене ще в дитинстві вчили <g/> :
doc#4 вчили <g/> : ніколи не починай своїх писань з я <g/> ) <g/> , і знаю <g/> , як я хочу писати <g/> , і знаю <g/> , що хочу сказати <g/> .
doc#4 своїх писань з я <g/> ) <g/> , і знаю <g/> , як я хочу писати <g/> , і знаю <g/> , що хочу сказати <g/> . Відкриваю карти <g/> : пишу про
doc#4 статті ( <g/> не обов'язковий <g/> , як усі прологи <g/> ! <g/> ) <g/> , — знаю свою тему <g/> , знаю свої свідомо вибрані обмеження
doc#4 , як усі прологи <g/> ! <g/> ) <g/> , — знаю свою тему <g/> , знаю свої свідомо вибрані обмеження <g/> , бачу свій
doc#4 . Звичайно <g/> , що таке роман <g/> , ніхто сьогодні не знає <g/> , визначень надавано термінові різних і багато
doc#4 » <g/> , а з другого <g/> , скажімо <g/> , « <g/> Живемо комуною <g/> » <g/> . Не знаю <g/> , чи перед Наталею Лівицькою-Холодною стояла
doc#4 . Про інші говорити тяжче через те <g/> , що ми не знаємо <g/> , як складався цей збірник <g/> . Не сказано в ньому
doc#4 від спроб його змінити <g/> . Філемон і Бавкіда не знають ницости й зла світу <g/> , а що читач те знає <g/> , то за
doc#4 не знають ницости й зла світу <g/> , а що читач те знає <g/> , то за ідилією завжди стоїть зловісне
doc#4 цей <g/> , </p><p> ні по той бік <g/> . </p><p> ( <g/> « <g/> Жаль <g/> » <g/> ) </p><p> Овідій міг не хотіти знати <g/> , що ідилія Філемона й Бавкіди не може існувати
doc#4 може існувати поза мітом <g/> . Але про це не могли не знати пізніші люди пера й думки <g/> . Трагічно