Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#63 Об'єднання справжніх майстрів <g/> , що знають <g/> , куди йти <g/> , знають <g/> , чого хочуть <g/> , і спроможні не тільки писати й видавати літературні твори <g/> , а і рухати вперед літературний процес <g/> .
doc#97 Старші мене застерігали <g/> : так <g/> , твір клясичний <g/> , знати його наче й належить <g/> , але ж і нуднющий <g/> !
doc#75 За життя розплата тільки кров'ю <g/> , знав сучасник Хвильового <g/> . </p>
doc#80 Обидва приречені на знищення <g/> , але оповідач <g/> , Ростислав Михайлович <g/> , знає про це <g/> , господар ресторану не знає <g/> : « <g/> Ми ласкаво привітались <g/> .
doc#92 У телеграмі виявилися виразно деякі риси Якобсонового характеру — намогливість <g/> , настирливість <g/> , командування <g/> , ультимативність <g/> , безоглядність <g/> , всезнання — він <g/> , мовляв <g/> , знає американські закони краще від Карповича ( <g/> тоді керівника слов'янського відділу <g/> ) і краще від консула <g/> , не кажучи вже про бідолашного мене <g/> .
doc#92 Вихований в Америці <g/> , він добре знав англійську мову <g/> , знав він також російську <g/> ; української натомість <g/> , — якою був написаний мій текст <g/> , — він не знав <g/> .
doc#9 Навпаки <g/> , знаємо з історичного досвіду <g/> , що найбагатішими <g/> , найгнучкішими завжди бували ті літературні мови <g/> , що виросли саме з такого « <g/> неорганізованого <g/> » зростання різнодіялектних ( <g/> а часто навіть різномовних у генезі <g/> ) мовних елементів <g/> .
doc#59 Він не діє <g/> , він ласує <g/> : ласує їжею <g/> , ласує чужими нещастями <g/> , ласує своїм спокоєм <g/> , ласує тим оракульським тоном <g/> , що ним прорікає свої істини <g/> , ласує тим <g/> , що він уже все знає і на все може відповісти — принаймні так йому здається <g/> , — хоч у глибині душі він <g/> , напевне <g/> , знає <g/> , що він тільки жалюгідна істотка і що життя пройде — і вже пройшло повз нього <g/> .
doc#81 Він <g/> , напевне <g/> , знав про німців і їхні справжні наміри більше <g/> , ніж я <g/> , але він був досить обережний <g/> , щоб про це не говорити <g/> .
doc#81 На селах <g/> , напевне <g/> , знали більше <g/> , але у Львові <g/> …
doc#92 Коли я згадую дворічну « <g/> співпрацю <g/> » Булаховського з Білодідом <g/> , коли я дивлюся на посмертно опубліковані фотографії Білодіда з Булаховським або Виноградовим ( <g/> який <g/> , одначе <g/> , знав ціну Білодідові й не пускав його навіть на поріг ним редагованого журналу « <g/> Вопросы языкознания <g/> » <g/> ) <g/> , мимоволі згадую рядки Василя Курочкіна про цей тип людей <g/> : </p><p> Осторожность <g/> , осторожность <g/> , господа <g/> ! </p>
doc#30 <p> Ваш ЮШ </p><p> 26 червня '98 </p><p> Дорога Оксано <g/> , </p><p> знаю <g/> , меа-іссіма кульпіссіма1. В уповільненні я Вас випередив на сто очок <g/> .
doc#30 Що він як особа <g/> , знаєте його <g/> ?
doc#40 <p> Тепер <g/> , отже <g/> , знаємо <g/> , що пряма мова являє собою асиндетон <g/> , а непряма мова — гіпотактичне складне речення ( <g/> об'єктного типу <g/> ) <g/> .
doc#81 Я в них не викладав <g/> , але я завідував усім мовним циклом <g/> , а отже <g/> , знав про стан речей у наших молодших братів <g/> .
doc#29 Курбас <g/> , я певний <g/> , знав <g/> , який скарб йому в писаннях Куліша відкривався і як цей скарб треба було берегти <g/> .
doc#94 Увечорі напередодні його загибелі Борис передчуває <g/> , знає <g/> , що вранці його заб'ють <g/> .
doc#81 Але ці речі Бушуєв знав добре <g/> , говорив переконливо <g/> , знати їх не шкодило <g/> , і пам'ять зберегла про нього добрий спогад <g/> .
doc#12 <p> 6. Перед і після таких слів і виразів <g/> , як от <g/> : на жаль <g/> , на щастя <g/> , пригадую <g/> , сказати правду <g/> , на диво <g/> , бач <g/> , розумієте <g/> , значить <g/> , повіриш <g/> , знаєте <g/> , знай <g/> , головне <g/> , бувало <g/> , будь ласка <g/> , до речі <g/> , пробачте <g/> , так би мовити <g/> , простіть <g/> , певно <g/> , напевне <g/> , звичайно <g/> , безперечно <g/> , безумовно <g/> , безсумнівно <g/> , звісно <g/> , зрозуміло <g/> , немає сумніву <g/> , відома річ <g/> , видима річ <g/> , певна річ <g/> , дійсно <g/> , либонь <g/> , мабуть <g/> , здається <g/> , можливо <g/> , припустимо <g/> , будь певен <g/> , очевидно <g/> , видно <g/> , як-не-як <g/> , розуміється <g/> , на мій погляд <g/> , по-моєму <g/> , на мою думку <g/> , кажуть <g/> , мовляв <g/> , я думаю <g/> , поперше <g/> , кінець-кінцем <g/> , нарешті <g/> , отже <g/> , одне слово <g/> ,
doc#7 Але для того <g/> , щоб іти цим рівнобіжним шляхом <g/> , треба <g/> , поперше <g/> , мати щось за душею власного <g/> , подруге <g/> , знати <g/> , відчувати і співпереживати те <g/> , чим живе Европа й Америка в духовості і в поезії <g/> . </p>