Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#87 ) <g/> , що Харків — жива <g/> , ще не засипана Помпея ( <g/> А Харків — це ми вже знаємо — це ж усі Харкови <g/> , це вся Україна <g/> ) <g/> , — ця фраза стосується тільки до большевицького Харкова <g/> , але не стосується до Харкова українського <g/> . </p>
doc#84 Він знає при цьому <g/> : коліт не загрожує життю пацієнта <g/> , — туберкульоза може дуже швидко обірвати його дні <g/> .
doc#36 Чи <g/> , опріч того <g/> , Ґе свідомо прагнув повернутися на Україну <g/> , ніхто не знає <g/> .
doc#94 цинічних або й упрост розтлінних <g/> , — а все-таки голосяться <g/> , хоч не можуть не знати непевности завтрішнього дня <g/> . Кінець кінцем <g/> , усе залежить від індивідів <g/> . Може процес їхньої
doc#81 Я не знав їхніх « <g/> дорослих <g/> » біографій <g/> .
doc#18 Є у Франка стаття на тему революції <g/> , і ми знаємо <g/> , як Франко її оцінював <g/> .
doc#40 Сюди належать вставні слова <g/> : бачиться <g/> , безперечно <g/> , безсумнівно <g/> , безумовно <g/> , видать <g/> , видно <g/> , видима ( <g/> відома <g/> , певна <g/> , ясна <g/> ) річ <g/> , десь <g/> , дійсно <g/> , звичайно <g/> , звісно <g/> , здається <g/> , знати <g/> , зрозуміло <g/> , либонь <g/> , мабуть <g/> , може <g/> , можливо <g/> , надісь <g/> , напевно <g/> , наприклад <g/> , немає сумніву <g/> , очевидно <g/> , певно <g/> , припустимо <g/> , розуміється <g/> , сказати правду <g/> , справді <g/> , як-не-як <g/> , ясно <g/> , напр <g/> .
doc#94 Який відсоток ще ( <g/> чи вже <g/> ) знає <g/> , годі встановити сьогодні <g/> .
doc#81 Не знаю <g/> , як мати все таки навчилася якихось польських куплетів — чи вона таки побувала в Варшаві в якомусь польському кабаре <g/> , — чи це був офіцерський фолкльор <g/> , що мав на оці показати <g/> , які примітивні були поляки <g/> ?
doc#81 <p> Там уперше я зустрів молодого поета Олексу Веретенченка <g/> , якого перед тим знав переважно з нападів на нього радянської критики <g/> , що обвинувачувала його в занепадницьких і розкладових настроях <g/> .
doc#30 Але щоб зрозуміти <g/> , як Єрусалим різниться від <g/> , скажімо <g/> , Тель-Авіву <g/> , треба знати або хоч відчути два міста <g/> , два Єрусалими <g/> .
doc#80 <p> Прикладів повно <g/> , ось кілька навмання <g/> : </p><p> « <g/> Ми знаємо тільки те <g/> , що нам не треба знати <g/> » ( <g/> « <g/> Дівчина з ведмедиком <g/> » <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 : « <g/> Там <g/> , бач <g/> , не треба ні орати <g/> , ні сіяти <g/> , а знай — лови рибку та вари юшку <g/> » ( <g/> Op <g/> .
doc#45 Але суб'єктивно <g/> , за широко ставленими проблемами <g/> , в особистій і колективній ( <g/> сконцентрованій у мові та фолкльорі <g/> ) свідомості й підсвідомості Потебні дають себе знати українське коріння й укра­їнські стимули <g/> .
doc#81 Не знати <g/> , як буде в майбутньому <g/> , а покищо шлях і українськости і до українськости — це нормальний шлях до загибелі <g/> . </p>
doc#9 Навпаки <g/> , знаємо з історичного досвіду <g/> , що найбагатішими <g/> , найгнучкішими завжди бували ті літературні мови <g/> , що виросли саме з такого « <g/> неорганізованого <g/> » зростання різнодіялектних ( <g/> а часто навіть різномовних у генезі <g/> ) мовних елементів <g/> .
doc#48 Автор і сам це знає <g/> .
doc#81 Я знав його статтю про мовний побут з « <g/> Червоного шляху <g/> » й запитав його <g/> , як він потрапив до українського журналу <g/> .
doc#18 А до того — </p><p> Я не знаю Бога <g/> . </p>
doc#22 <p> Історично народництво постало з переляку російської інтелігенції <g/> , коли вона побачила <g/> , як мало знає мужика <g/> .