Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#21 Обкладинка казала <g/> , що це додаток до “ <g/> Української трибуни <g/> ” ( <g/> і кожен знав <g/> , що це означає в сенсі партійної належності <g/> ) <g/> , але “ <g/> виходить у співпраці з видавничою комісією МУРу <g/> ” <g/> . </p>
doc#22 Бо не треба конче бути ідеалістом <g/> , щоб знати <g/> , що перебіг історії вирішує людина завтрішнього дня <g/> , її душа <g/> , її світогляд <g/> . </p>
doc#23 Ми не знаємо <g/> , які дерева ростуть у цих садках і дібровах <g/> , які птахи співають <g/> .
doc#24 Ми їх знаємо <g/> : сьогодні зроджується з учора і сьогодні судить учора й заперечує його <g/> .
doc#25 ) <g/> , і не знати <g/> , чи вони десь збереглися хоч у рукописі <g/> .
doc#26 Це такі слова <g/> , як пороги <g/> , чайка <g/> , скиглить ( <g/> про чайку <g/> ; у Квітки тільки про собаку <g/> , у зовсім відмінній тональності <g/> ) <g/> , могили ( <g/> у Квітки лише раз і в архівних матеріялах <g/> , яких Шевченко не міг знати <g/> ) <g/> , буйний ( <g/> про вітер <g/> ) <g/> , тирса <g/> , гетьмани ( <g/> множина <g/> ) <g/> , дума ( <g/> у Квітки лише раз <g/> , коли мова про поезії Шевченка <g/> !
doc#27 У загальній формі знаємо <g/> , що стиль листів якось мусить бути зв'язаний з літературними стилями доби <g/> .
doc#28 Експерименти лишаються у стінах лябораторії <g/> , поет виносить перед очі читача тільки високо досконалий продукт <g/> , і читач може й не знати <g/> , скільки зроблено експериментів <g/> , поки осягнено цієї високої досконалости <g/> , поки він дістав оте « <g/> слово точене <g/> » <g/> . </p>
doc#29 Не знаю <g/> , чи вони будь-коли зустрічалися <g/> . </p>
doc#30 Гнилий капіталізм і т.д. <g/> , Ви знаєте <g/> . </p>
doc#31 Не буде помилкою сказати <g/> , що памфлетів Хвильового в цілості сьогоднішній читач досі не знав ні на Україні <g/> , ні поза нею <g/> . </p>
doc#32 Свою наукову позицію вони ще твердо знали <g/> , а от зв'язки з Заходом у них були послаблені або ніякі <g/> .
doc#33 Знаєш <g/> , що виправити цього не можна <g/> , і все таки шкода <g/> .
doc#34 Книжка аж кричить своїми сторінками про те <g/> , що її видано некваліфікованою рукою <g/> , що їй бракувало досвідченого редактора <g/> , ба навіть що вона взагалі не знала <g/> , що таке редактор <g/> . </p>
doc#35 <p> В другу половину XVII століття Лазар Баранович вступає вже не молодою людиною — йому вже коло 50 років <g/> , але ми нічого не знаємо про його давніше життя <g/> , і це дає нам право вважати його людиною другої половини сторіччя <g/> .
doc#36 Тому нічого не знаю <g/> » <g/> .
doc#37 Костецький <g/> , Петров і я були місцеві <g/> , Полтава був гінцем у пошуку справедливости <g/> , але заїхав ще Іван Багряний з Ульму і Юрій Косач — Бог знає звідки <g/> , його носило по всіх усюдах <g/> , і ніколи не знати було <g/> , звідки саме тепер він спаде на вашу голову <g/> .
doc#38 Але ми нічого не знаємо про його зв'язки з Новгородом <g/> , і це шкода <g/> .
doc#39 <p> За винятком може Шевченкових віршів і Гоголевих українських повістей <g/> , наша література ще не знала такої у к р а ї н с ь к о ї книжки <g/> , як « <g/> Старший боярин <g/> » Осьмаччин <g/> .
doc#40 Добре володіє мовою тільки той <g/> , хто знає всі її стилістичні можливості і вміє завжди добрати найвідповідніші <g/> .