Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#4 Реалістично неможливі речі стають не тільки припустимими сюрреалістично <g/> , вони не тільки не разять <g/> , вони здаються абсолютно можливими й реальними <g/> .
doc#4 Тому й багато <g/> , здавалося б <g/> , суто інтимних поезій збірки якоюсь мірою психологічно пов'язані з образом України <g/> , точніше <g/> , з уявленням України людиною <g/> , що покинула свою землю в неповних вісімнадцять років і не поверталася туди протягом шістдесяти шістьох довгих літ <g/> .
doc#4 Навіть суто <g/> , здавалося б <g/> , формальні засоби стають заходом піднести значущість поетичного слова <g/> . </p>
doc#4 Так принаймні здається мені <g/> . </p>
doc#5 Епізод кохання здається йому тепер тільки прикрим гаянням часу <g/> , порожньою пригодою <g/> .
doc#5 <p> Щоб підкреслити нормальність цього забурення білка <g/> , що його люди звуть коханням <g/> , автор змушує саму Марту шукати ориґінального завершення свого кохання ще тоді <g/> , коли їй здавалося <g/> , що Славенко її кохав <g/> .
doc#5 Є <g/> , здається їй <g/> , три кінці кохання й усі відомі <g/> : « <g/> одружіння <g/> , знелюблення одної сторони й обопільне вичерпання <g/> , що вибухає сварками <g/> , докорами й прокляттями <g/> » <g/> .
doc#5 Речником скептицизму був поет Вигорський <g/> , постать другорядна <g/> , що казав <g/> : « <g/> Життя таке просте <g/> , що починає кінець-кінцем здаватися таємничим <g/> .
doc#5 Правда <g/> , вони думали <g/> , здається <g/> , що видають роман про українськість Великого Воза <g/> .
doc#6 Здавалося б <g/> , що вона розбиватиме увагу глядача <g/> , відволікатиме його від головного <g/> .
doc#6 Здавалося б <g/> , одначе <g/> , що обличчя матері буде подане в центрі й деталізовано <g/> .
doc#6 <p> Виразні в творчості Курилика біографічні та історично-документальні елементи <g/> , які він провадив на практиці і підкреслював у програмових заявах <g/> , елементи серійности в його творчості <g/> , що виявлялися <g/> , приміром <g/> , як уже показано <g/> , в однообличності його персонажів <g/> , нарешті <g/> , навіть сама його біографія й стиль життя <g/> , здавалося <g/> , штовхали саме до такої кваліфікації — чи може краще сказати <g/> , дискваліфікації його малярства <g/> .
doc#6 Роман Ервінга Стовпа “ <g/> Жага життя <g/> ” зацікавив Курилика своєю темою — життя Ван Гога <g/> , воно бо могло здаватися нашому мистцеві де в чому паралельним з його власним <g/> : одержимість мистецтвом <g/> , елементи психічного порушення <g/> , перебування “ <g/> в закладі для душевнохворих <g/> , спроба самогубстваii <g/> .
doc#6 Потім прийшли його вагання <g/> , бо він побачив арелігійну настанову твору ( <g/> так йому здавалося <g/> ) <g/> , а далі дізнався про поетів антиклерикалізм <g/> .
doc#6 Безпосередньо це виявилося в Куриликових trompe l'oeil <g/> , які сучасникам здавалися досконалими <g/> .
doc#7 Поезія стає не позамовною <g/> , як було в заумників <g/> , і не протимовною <g/> , що свідомо ламає мовні норми <g/> , як це є <g/> , приміром <g/> , у ранніх поезіях Андієвської ( <g/> які <g/> , до речі будь сказане <g/> , саме через це не здаються мені поезією <g/> , бо те не мистецтво <g/> , що йде проти свого матеріялу <g/> ) <g/> , а <g/> , так би мовити <g/> , метамовною <g/> , понадмовною <g/> , виходячи при цьому з можливостей <g/> , закладених у самій мові <g/> . </p>
doc#7 Мені здавалася б відповідною для нього назва флюктуаціонізму — від французького слова fluctuer <g/> , що значить приблизно мінитися <g/> , переливатися <g/> , брижитися <g/> .
doc#8 Він був задля цього занадто егоцентричним і ставився до людей <g/> , — здається <g/> , без винятків <g/> , — з виразним спокійно-байдужим <g/> , навіть дружнім презирством <g/> . </p>
doc#8 Здається <g/> , що <g/> , бажаючи ствердити ці свої позиції в етнографії <g/> , він прийшов до археології <g/> .
doc#8 Студії почалися вивченням Томи Кемпійського <g/> , потім перенеслися на Сковороду <g/> , аж поки почалося творення власної системи <g/> , — це був початок і народження Віктора Бера ( <g/> дата народження <g/> , здається <g/> , 1946 <g/> , як дата народження белетриста Домонтовича — коло 1924 <g/> ) <g/> , що йшов від філософії моралі до онтології <g/> , працював над темами « <g/> Сучасного образу світу <g/> » <g/> , студіював фізику <g/> , а водночас брався до економічно-соціологічних проблем <g/> , по-новому <g/> , за джерелами вивчаючи постання марксизму <g/> .