Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Єдине <g/> , що лишилося з цього епізоду <g/> , в якому вона ризикувала навіть життям <g/> , це посвідка <g/> , яка збереглася й досі <g/> .
doc#2 Обряд у неї — прихід осени <g/> , і обрядом є <g/> , коли змучений життям герой зносить « <g/> печаль і тугу <g/> , біль нестертий <g/> , вкрай серце втомлене <g/> , уперте <g/> » до брам осіннього лісу <g/> .
doc#4 Лев Толстой і Бернард Шов так само втратили контакт з життям і молоддю і бачили остаточну й безапеляційну істину тільки в собі <g/> .
doc#4 Звідти <g/> , найімовірніше <g/> , йде попередження цілости поезій короткими хронологічно- біографічними даними про поетку <g/> , так найлегше пояснюється й пересипання поезій кожного періоду фотографіями авторки того часу <g/> , від кокетної й може трохи самовпевненої панночки до мудрої й зосередженої в собі <g/> , втомленої життям і заспокоєної літньої жінки <g/> , на тлі малого радіо й кухонного начиння і творів малярства <g/> …
doc#4 <p> Зберігається « <g/> щоденниковість <g/> » <g/> , а отже й зв'язок з особистим життям авторки <g/> , ввесь час плекаються ті настроєво-тематичні комплекси <g/> , що про них була мова <g/> .
doc#6 Приміром <g/> , до свого портрета Казимира Ґзовського ( <g/> “ <g/> Утікач-аристократ <g/> ” <g/> , у польській серії <g/> ) він додає <g/> , що квітуче дерево на передньому пляні означає плідне й радісне життя Ґзовського в Канаді <g/> , друге дерево <g/> , засохле й зламане <g/> , — розрив з його життям у Польщі <g/> , розташування алей у парку натякає на схрещення ліній в англійському прапорі <g/> , що був тоді й канадським <g/> , поїзд на задньому пляні — участь Ґзовського в розбудові канадських залізниць тощо <g/> .
doc#6 <p> Курилик був занадто поглинений своїм унутрішнім життям і його виявом у власному малярстві <g/> , щоб повно жити культурним життям свого часу <g/> .
doc#6 <p> Курилик був занадто поглинений своїм унутрішнім життям і його виявом у власному малярстві <g/> , щоб повно жити культурним життям свого часу <g/> .
doc#6 Але <g/> , звичайно <g/> , такий розподіл часу був не причиною способу Куриликового життя <g/> , а наслідком його поглинености внутрішнім життям <g/> .
doc#9 Здебільшого <g/> , правда <g/> , це не були активні елементи галицьких говірок <g/> , а радше пасивні <g/> : вони не вживалися вже часто в галицьких говірках як щось нормальне й звичайне <g/> , але вони були ще зрозумілі або принаймні зрозуміліші мовному чуттю галицького мовця <g/> , тоді як мовному чуттю мовця з Великої України вони видавалися вже цілком штучними квітами <g/> , винесеними зі старовини і надиханими тепер новим життям <g/> . </p>
doc#9 Так <g/> , за друком « <g/> Гасла <g/> » в Чернівцях наглядали галичани В. Сімович і Л. Когут4. Та і взагалі <g/> , революційна колонія з Великої України не жила в Галичині замкненим життям <g/> , зв'язки з галичанами були широкі й різнобічні — від співробітництва в галицькій пресі <g/> , — наприклад <g/> , орган галицької УСДП « <g/> Воля <g/> » мав спеціяльний постійний відділ « <g/> Темне царство <g/> » <g/> , де друкувалися матеріяли про Велику Україну і де співробітничала Леся Українка <g/> , Сергій Бердяев та інші кияни-марксисти 5— і до особистої участи в заходах галицьких революційних партій <g/> .
doc#9 Галичина жила цілком окремим життям <g/> , і тільки дуже нечисленні вістки про це життя долітали до вух українців в УССР <g/> .
doc#9 <p> Бракує українських слів І. Нечую-Левицькому і тоді <g/> , коли треба відтворити абстрактні поняття <g/> , особливо ті <g/> , що пов'язані з новітнім культурним життям <g/> , і тут він теж раз у раз змушений удаватися до російської мови як джерела <g/> , звідки можна надолужити те <g/> , чого бракує в його індивідуальній мові ( <g/> але не тогочасній українській літературній мові <g/> ) <g/> .
doc#15 Іноді вони радше настановлені [ <g/> intendieren sie <g/> ] на те - і це їм вдається <g/> , - щоб збудити справжні судження і почуття <g/> , тільки такі <g/> , одначе <g/> , ще не запановують цілком і зокрема практично над усім взагалі душевним життям <g/> , а тільки дістають змогу проявитися [ <g/> sich geltend zu machen <g/> ] скороми- нущо [ <g/> zeitweilig <g/> ] і як натяк [ <g/> gleichsam auf Kündigung <g/> ] в інтересах естетичної насолоди <g/> .
doc#16 І тому при першій же зустрічі з життям усі такі побудови падають <g/> , і лишається порожнє місце <g/> . </p>
doc#18 Невблаганна хвороба <g/> , що показался десь 1896 року і звела письменника в труну 1916 року <g/> , змушувала тримати рахунок з життям у стані кожночасної готовости бути закритим <g/> . </p>
doc#18 Чи перед самим життям <g/> ?
doc#18 <p> Рік 1905 у житті Франка був роком звіту його перед життям і перед смертю <g/> , роком подолання сумніву й вагання <g/> , роком прийняття смерти і ствердження людських змагань <g/> , що йдуть поза межі можливого <g/> , падають або приводять зовсім не туди <g/> , куди думалося <g/> , але надають змісту життю людини й нації і творять найвищі цінності — цінності духу <g/> .
doc#19 Ткачиха <g/> , що спокусилася легким життям <g/> ?
doc#24 Степ з його розмахом <g/> , з його широчінню <g/> , налитий життям і життєздатністю — він родить вічно силу <g/> , захват <g/> , віру <g/> .