Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#97 З якою приємністю пригадую як контраст біографічні романи Андре Моруа <g/> , приміром <g/> , « <g/> Олімпіо <g/> , або життя Гюґо <g/> » ( <g/> NB — для автора <g/> : є і російський переклад <g/> ) <g/> .
doc#97 Для прикладу — життя Шевченка в Заураллі виразно розпадається на періоди цілковитого поневолення і — в певних рамках — відносної волі ( <g/> причому других <g/> , здається <g/> , було більше <g/> !
doc#97 — вони ремствуватимуть <g/> , клястимуть своє життя <g/> , але виходу не знайдуть <g/> .
doc#98 Догадько був у моєму житті першим сільським євреєм <g/> .
doc#98 так за звичкою зветься <g/> . </p><p> А живих джерел без ліку <g/> , жадібно пнуться вони в життя <g/> . Без адміністративних заходів <g/> , без примусу <g/> , наказів чи указів <g/> , гістерик <g/> , підплачувань
doc#98 Так з будовами <g/> , так з людськими життями <g/> . </p>
doc#98 За зразок різности в житті й функціонуванні національностей узято тут євреїв України <g/> .
doc#98 Були в моєму житті — небагато їх було <g/> , а все-таки були <g/> , — тоді ще живі <g/> , хоч які малосилі й приречені <g/> , — Догадько Левко і Тетієвський Мишко <g/> .
doc#98 Але чому він починав свій шлях літературного критика Рильським і Тичиною і так уперто повертався до них протягом усього свого життя <g/> ? </p>
doc#98 Так <g/> , зміст виданої Вами книги і являє <g/> , на мій погляд <g/> , неабиякої глибини інтелектуальну драму <g/> , драму нелегкого пізнання і ще важчого присуду над історичними й культурними феноменами <g/> , які й досі відлунюють — та ще й як <g/> : — в житті України та її суспільства <g/> . </p>
doc#99 У нашому сторіччі через солов’їв пронеслися голод <g/> , винищення села <g/> , фронт на схід <g/> , фронт на захід <g/> , в житті вони <g/> , либонь <g/> , усе-таки ще є <g/> , але в новітній поезії знайти їх важко <g/> .
doc#99 прадідів великих <g/> . </p><p> Але повернімось від проблем подорожей у нікуди <g/> , вибоїстих трас <g/> , сенсу життя <g/> , песимізму й ремства до Оксани Забужко <g/> , у книжці поезій якої я тепер гостюю
doc#99 найбільше « <g/> Тост <g/> » <g/> , але коли заглибитися — це ж хвала мистецтву в протиставленні життю <g/> . І її головна функція — вияскравити похмурість збірки білим бліком <g/> . <g/> ) </p><p> Читач сам
doc#100 непотопельну ні в яких огнях і водах провінційність <g/> , з якою я воюю все свідоме життя <g/> , але <g/> , на жаль <g/> , мало результативно <g/> . Звичайно ж <g/> , не про Шевченка
doc#100 Хоча <g/> , на кожному з цих <g/> , та й інших <g/> , сильних імен неодмінно <g/> , хотіли б вони цього чи ні <g/> , а радянське життя наклало свій відбиток <g/> , що тут вже зробиш <g/> .
doc#101 : Мав у житті певну програму для себе <g/> : хотів написати історію української мови з далеко ширшим набором фактів й іншою методологією <g/> .
doc#101 У містечку Лунд ( <g/> Швеція <g/> ) <g/> , де я викладав в університеті <g/> , я вдався до чернечого способу життя — два з половиною роки просидів у бібліотеці <g/> .
doc#101 І мені приємно <g/> , що це вдалося зробити тепер — це місто прекрасної архітектури <g/> , з ним пов'язане життя багатьох талановитих осіб <g/> , серед яких і мій учитель — професор Василь Сімович <g/> .
doc#101 У житті — як на довгій ниві <g/> , каже народня мудрість <g/> .
doc#101 тіней <g/> , то ми не сприймали б і світла <g/> . </p><p> Л. Т. <g/> : У Вашому житті <g/> , напевно <g/> , теж був час особистих розчарувань <g/> . Я не запитую <g/> , які саме