Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#92 Він писав про трудності для « <g/> без'язиких <g/> » в Америці ( <g/> я тоді не знав <g/> , що це було з власного досвіду <g/> , він не опанував англійської мови для розмов і викладів до самого кінця американського періоду свого життя <g/> ) <g/> , але відзначав і позитивні фактори <g/> : Гарвард фактично не мав іншого кандидата на лектора російської мови <g/> , Гарвард у ті роки волів не брати на працю жінок <g/> , Гарвард дістав величезну пожертву на розбудову слов'янських студій <g/> .
doc#72 Цікаво <g/> , що Конституція Української Народньої Республіки <g/> , яку Центральна Рада прийняла напередодні гетьманського перевороту 29 квітня 1918 р. ( <g/> отже <g/> , яка ніколи не була запроваджена в життя <g/> ) <g/> , не визначає українську мову державною та і взагалі не порушує питання мови ( <g/> передрукована в <g/> : Христюк 2 <g/> , 175 <g/> ) <g/> .
doc#9 Але рівнобіжно йде й органічний розвиток свого словотворення <g/> , зміни значення слів — поширення значення якогось наявного слова або <g/> , навпаки <g/> , звуження ( <g/> спеціялізація цього значення відповідно до потреб життя <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 <p> Отож <g/> , коротко кажучи <g/> , в найгіршому стані — і де юре <g/> , і де факто — перебувала українська мова на підросійській Україні ( <g/> офіційно заборонена у громадському житті <g/> , шкільництві й літературі <g/> ) та під Угорщиною ( <g/> без правових ґарантій <g/> , а в дійсності цілком усунена з громадського життя <g/> ) <g/> ; в найкращому стані була вона в Галичині <g/> , де її вживано публічно <g/> ; становище на Буковині було проміжне <g/> ; на підавстрійських землях українську мову офіційно не переслідували <g/> , але ґарантовані їй права на практиці стосовано обмежено <g/> .
doc#40 — надія життя = надія на життя <g/> ) <g/> ; якщо ж написати це речення з комою <g/> : « <g/> Я пронесу життя <g/> , надію моїм окривдженим синам« <g/> , то життя і надія сприймемо як однорядні об'єкти при дієслові пронесу <g/> .
doc#81 Акторів у мене не було <g/> , і я обмежувався на тому <g/> , що розподіляв між знайомими мені зі сцени акторами ( <g/> я нікого з них не знав у житті <g/> ) ролі і складав програмку <g/> .
doc#6 Баба Мозес могла спокійно продукувати свої ідилічні варіації спокійного життя <g/> , passe-temps пенсійного віку <g/> , і не прагнути нічого поза своїм дрібноміщанським середовищем <g/> .
doc#26 1861 р. Панько Куліш поставив виразні крапки над і. У його оцінці Котляревський був винен у спотворенні українського життя <g/> , а « <g/> українське слово він перековерзує <g/> » ( <g/> « <g/> Чого стоїть Шевченко яко поет народній <g/> » <g/> ) <g/> .
doc#63 Воно не може охопити цілість життя <g/> , а бере з нього те <g/> , що хоче й спроможне ВИДІЛИТИ й відтворити саме наявними літературними засобами <g/> .
doc#35 В віршах читаємо цикл « <g/> О нестатку світу <g/> » — про марноту земного життя <g/> , а в « <g/> Трубах словес <g/> » друкуються такі трактати <g/> , як « <g/> Слово о предвидінні і свободі волі <g/> » <g/> , « <g/> О покаянії <g/> » <g/> , « <g/> Об істинном божестві Христа <g/> » <g/> , коментарі до псалмів і трактат під характеристичною назвою « <g/> Як із страхом жити <g/> » <g/> .
doc#36 Тому завдання мистецтва вбачалося не в зображенні життя <g/> , а в здатності чогось навчити <g/> , « <g/> заразити <g/> » глядача певними емоціями <g/> , що зрештою приведуть його до духовного прозріння й очищення <g/> .
doc#58 Мало бути показане <g/> , що творче й життьове в історії людства приносить і зберігає жінка <g/> , що чоловіки здатні тільки руйнувати й гидити життя <g/> , а в кращому випадку вони тільки балакуни <g/> .
doc#85 Суть неспроможности матеріялістів <g/> , пишуть нам <g/> , « <g/> не в тому <g/> , що вони невлучно вивчають життя <g/> , а в тому <g/> , що вони недоцільно і марно його вивчають <g/> , і в тому <g/> , що від тверджень тих і других нікому не легшає <g/> , а <g/> , навпаки <g/> , з кожним днем все більше і неухильно важчає <g/> .
doc#73 Це покажуть дальші події <g/> , автор дає своїм героям жити повним життям <g/> , а висновки зробить сам читач <g/> .
doc#81 Тепер уже мова йшла про буржуазних науковців <g/> , а це вже загрожувало їхній свободі й життю <g/> , а далі пішло вже про шкідників <g/> .
doc#24 Степ з « <g/> Mystère profane <g/> » і місто з « <g/> Танку міського вечора <g/> » — підкреслено складаються не з тримірних реалій життя <g/> , а з фарб і тонів <g/> , як завіса в « <g/> Слові перед завісою <g/> » <g/> .
doc#72 З одного боку <g/> , преса поширювала знання мови і сфери її вжитку в щоденному житті <g/> , а з другого — вона підривала престиж мови <g/> , друкуючи не завжди грамотні <g/> , недостатньо відредаґовані матеріяли <g/> .
doc#9 <p> Як бачимо <g/> , І. Франко <g/> , визнаючи в романтичному дусі принципово однакову цінність усіх говірок <g/> , як виявів різнобічности народної творчости <g/> , фактично сходить з позиції державницької <g/> , яка завжди вимагає уніфікації для одного життя <g/> , а значить і уніфікації народної мови <g/> .
doc#6 Не тільки тому <g/> , що так рано урвалося його життя <g/> , а й з унутрішніх причин <g/> .
doc#93 Фільм не імітує <g/> , не цитує поодиноких засобів Курбаса <g/> , але є в ньому три вирішальні складники <g/> , що кореняться в Курбасовій традиції <g/> , що становлять її суть <g/> : не повторення і не відтворення життя <g/> , а його ПЕРЕтворення <g/> ; перетворення засобами конденсованої театральности ( <g/> як це сказати для кіно — кінарности <g/> ?