Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 « <g/> Паде дощ <g/> » — « <g/> Він іде <g/> » <g/> , 12 <g/> ) <g/> ; жию — живу ( <g/> « <g/> Не тільки жиють <g/> , а на життя мають <g/>
doc#9 Так <g/> , A. Жук працює тепер у галицькій кооперації <g/> , М. Залізняк бере активну участь у студентському житті тощо <g/> .
doc#9 Мемуаристи відзначають також активну діяльність у Петербурзі І. Раковського <g/> , що приїхав туди 1912 р. і « <g/> близько увійшов у життя петербурзької колонії <g/> »ix <g/> . </p>
doc#10 <p> 2. НАУКОВА ПРОДУКЦІЯ І ОБСТАВИНИ ЖИТТЯ </p><p> Визначне місце в списку діячів української культури було б забезпечене Ганцову <g/> , якби він тільки працював над Академічним словником <g/> .
doc#10 Вона не мала наукової вдачі етнографа-колекціонера <g/> , що мету свого життя бачить у накопиченні все нового фактичного матеріалу <g/> .
doc#14 Триптих « <g/> Побачення <g/> » <g/> , де сплетено мотиви українського Роду й Дому в історичних перипетіях національного життя <g/> , мотиви Начальника в роки державности і мотив Смерти <g/> , смерти <g/> , що її нема <g/> , смерти <g/> , що є поверненням до Роду й Дому <g/> , але справжнього <g/> , вічного <g/> , а не в етапах історичних закрутів і манівців і просвітлень <g/> , — ця поезія не ділиться на особисте і <g/>
doc#16 Розкриваємо текст і читаємо <g/> : « <g/> На войну вишед <g/> , не лінітеся <g/> , не зріте на воєводи <g/> » і т. д. Пропущено маленький деталь <g/> : те <g/> , що у князя Володимира було режимом війська в поході <g/> , Донцов видає за постійну його настанову в житті <g/> . </p>
doc#16 Вони є. Спробою втілити цю концепцію в життя був МУР <g/> .
doc#18 Його родинне життя було ледве прикритою руїною <g/> .
doc#18 Життя і дія і боротьба приймаються тут не в сліпоті віри <g/> , а радше віра росте з збагнення людського знання і <g/> , будьмо од- верті <g/> , людського незнання <g/> .
doc#18 Реакція Мойсея — визнання потреби вбивати скорпіонів <g/> , порада відпустити на волю зайченят в ім'я збереження життя — усе це зовсім не зайвий епізод <g/> , хоч він ніби поза основною дією поеми <g/> .
doc#18 , це і підсумок його власного життя та діяльности <g/> , його <g/> , так би мовити Еxegi monumentum <g/> , заповіт українському народові <g/> » <g/> . </p>
doc#18 25 грудня 1845 року в прозрінні того <g/> , що доля незабаром перетне нитку його вільного життя <g/> , Шевченко написав свій « <g/> Заповіт <g/> » <g/> .
doc#19 Для нього поет не надхненний пророк <g/> , не стихійний речник віщого духу <g/> , не гєніяльний у своїй наївності сліпий кобзар <g/> ; для нього поет не є щось відірване від життя <g/> , від праці <g/> .
doc#19 Ткачиха <g/> , що спокусилася легким життям <g/> ?
doc#22 Це шлях від романтики до цинізму <g/> , від віри в життя навіть за хвилину перед загибіллю до кошмару абсолютної тверезості <g/> .
doc#22 Він не цікавився конкретними деталями американського життя і взагалі їх не намагався знайти <g/> .
doc#22 Бо <g/> , мовляв <g/> , запальнички — це техніка <g/> , вигоди життя <g/> , річ реальна <g/> , а ленінізм — безвартісна нісенітниця <g/> .
doc#22 Кінець-кінцем усі вони мають на меті — після ґвалтівного засвоєння здатносте виробляти « <g/> запальнички <g/> » — зберегти в можливо незайманій формі народницький зміст життя і мислення <g/> . </p>
doc#24 Так закономірно приходить дальша тема — тема життя й смерти <g/> , що їй присвячений наступний розділ « <g/> Мелодрама <g/> » <g/> .