Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#21 Доводилося переважно видобувати відомості про культурне життя за кордоном з німецьких періодичних видань <g/> , які й самі мали проблему оплати <g/> .
doc#22 У повісті Юрія Косача про українську еміґрацію « <g/> Еней і життя інших <g/> » автор пустив у хід термін « <g/> безґрунтяни <g/> » <g/> . </p>
doc#23 Вірш Петренка кінчається бажанням смерти <g/> , мотивом самогубства <g/> , і це теж зрозуміле <g/> , коли причина лиха закладена в самій марності молодих років <g/> , а може й життя взагалі <g/> . </p>
doc#24 А в ті проміжні роки ніби всі сили нації зосередилися на її духовому житті <g/> , сублімувалися в її культуру <g/> , в творення культурних цінностей <g/> .
doc#25 Після років вимушеного господарювання на землі в Бердичівському й Житомирському повітах <g/> , де його за “ <g/> аґітаційні стосунки з народом <g/> ” двічі заарештовувано <g/> , він повертається к.1867 р. до Києва <g/> , але шлях до офіційної наукової кар'єри йому закритий <g/> , і він до самого кінця життя <g/> , понад сорок років <g/> , скромно мешкаючи на Подолі <g/> , працює бухгальтером “ <g/> Товарищества Киевского пивоваренного завода <g/> ” <g/> , тільки в межичасі віддаючися улюбленому мовознавству <g/> .
doc#26 1861 р. Панько Куліш поставив виразні крапки над і. У його оцінці Котляревський був винен у спотворенні українського життя <g/> , а « <g/> українське слово він перековерзує <g/> » ( <g/> « <g/> Чого стоїть Шевченко яко поет народній <g/> » <g/> ) <g/> .
doc#27 <p> Якщо спробувати розкласти Шевченкові листи на тематичні елементи <g/> , то головними з них будуть опис поетових настроїв <g/> , деталі щоденного життя <g/> , творчі плями <g/> , відгуки на прочитані книжки <g/> , літературні і мистецькі новини <g/> , рідше новини про спіліших знайомих — міркування про свою долю і <g/> , нарешті <g/> , спогади зі свого минулого <g/> .
doc#28 <p> З складного й строкатого плетива фактів літературного життя двадцятих років найбільше позначаються на сучасному літературному русі дві постаті – Микола Хвильовий і Микола Зеров <g/> , дві очолені ними течії <g/> .
doc#29 Виступав на сцені двічі в житті <g/> .
doc#30 <p> А от щодо нормального життя для теперішньої літературної молоді <g/> , то трудно тут щось передбачити <g/> , і « <g/> над твоєю весною такий іще вітер і тьма <g/> »8. Логіка Вашого « <g/> ми є <g/> , куди ж ми дінемося <g/> » <g/> ?
doc#31 Коли <g/> , в листопаді 1926 р. <g/> , 15 конференція ВКП ( <g/> б <g/> ) проголосила курс на форсовану індустріялізацію країни <g/> , а в грудні 1927 р. 15 з'їзд ВКП ( <g/> б <g/> ) додав до цього гасло колективізації селянства <g/> , обидві керовані з Москви і в інтересах Москви <g/> , суперечність між цими централізаційними заходами <g/> , що мали змінити все життя країни <g/> , і гаслом українізації стала виразною для кожної людини <g/> , здібної мислити <g/> .
doc#32 Не всі вони лишили фундаментальні праці <g/> , наукове життя їх не було легке <g/> , але всі вони цуралися дешевинки і знали цінність об'єктивного наукового мислення <g/> .
doc#33 Література мала свіжим оком поглянути на все життя <g/> ; струсити порох заяложеної офіційної і фарисейської фрази <g/> ; знайти реальну дійсність і реальні факти <g/> , це значить <g/> , – знайти за облудністю щоденних незначущих учинків <g/> , стандартних фраз <g/> , офіційної термінології єдине справжнє на землі – людину <g/> .
doc#34 Поезія Осьмачки не реалістична в розумінні копіювання форми життя <g/> , вона реалістична або <g/> , коли хочете <g/> , надреалістична тим <g/> , що <g/> , відкидаючи факти газетного порядку <g/> , як шкаралущу з горіха <g/> , витягає на світло <g/> , перед наші очі суть явищ <g/> .
doc#35 Її ще вабить меч <g/> , але вона вже не дозволяє собі за нього взятися <g/> ; вона ще цікавиться життям національної спільноти <g/> , але в рішучий момент вона готова тричі цієї спільноти зректися <g/> .
doc#36 Тому завдання мистецтва вбачалося не в зображенні життя <g/> , а в здатності чогось навчити <g/> , « <g/> заразити <g/> » глядача певними емоціями <g/> , що зрештою приведуть його до духовного прозріння й очищення <g/> .
doc#37 Якби я жив ще третину сторіччя <g/> , напевне <g/> , мій погляд знову змінився б. Ми течемо <g/> , наше життя тече <g/> , наше минуле тече <g/> , історія пливе в цьому ж струмі <g/> .
doc#38 Вони мали б переростати стилі літератури й виливатися в стилі життя <g/> .
doc#39 Можна говорити з мертвими <g/> , і вони благословлять на шлюб і на життя <g/> .
doc#40 Це не можливо при обмеженому розмірі її <g/> , це не можливо й тому <g/> , що в злиденних обставинах життя на чужині не можна дозволити собі на розкіш видати дві книжки <g/> : чисто наукову і дещо популярнішу <g/> .