Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#87 Задзвонили до церков — та й дзвони ж <g/> !
doc#84 Якби половці або печеніги знищили нас <g/> , вони рівно такою ж мірою протистояли б дальшим азійським ордам і <g/> , отже <g/> , були б « <g/> заборолом Европи <g/> » <g/> .
doc#49 <p> Когось аж коло сонця примічає — </p><p> воно ж спада наниз в огненний рай <g/> , </p><p> проз двох людей проміння вівши <g/> . </p>
doc#6 Знову ж ідеологічні причини цього виразні <g/> , але для нас тут важить революційність у композиції як така <g/> . </p>
doc#81 Але чого ж вимагати від людей <g/> , що виросли на « <g/> красивих <g/> » фільмах Максимова і « <g/> революційних <g/> » Чардиніна і Ко <g/> .
doc#37 <p> Ну <g/> , що ж <g/> , в рукописах плекаємо літературу <g/> . </p>
doc#49 А воно ж — зовсім з іншої стилістичної сфери <g/> .
doc#81 Образ іншого міста <g/> , не такого <g/> , як Харків <g/> , Київ або Одеса <g/> , і в цьому образі химерно сполучаються малі деталі — фонтан Нептуна на Ринку <g/> , горорізьба стін одного з будинків там <g/> , темне й трохи смердюче склепіння одного з будинків на Руській вулиці <g/> , та ж таки ялинка Стрийського парку <g/> , важка озійність Св <g/> .
doc#12 <p> 2. Ь ніколи не пишеться після губних ( <g/> б <g/> , п <g/> , в <g/> , ф <g/> , м <g/> ) <g/> , середньопіднебінних ( <g/> ж <g/> , ч <g/> , ш <g/> , щ <g/> , й <g/> ) <g/> , задньопіднебінних і гортанних ( <g/> к <g/> , г <g/> , х <g/> , ґ <g/> ) <g/> .
doc#85 Висловлюючися парадоксально <g/> : мистецтво такою мірою впливає на економіку <g/> , як економіка на мистецтво <g/> , і мистецтво такою ж мірою незалежне в своєму розвитку <g/> , як економіка ( <g/> чи щось інше <g/> ) в своєму <g/> .
doc#87 Що ж є <g/> ?
doc#81 Але <g/> , що ж тут замовчувати <g/> , не була вона і призначена для дітей робітників чи селян <g/> .
doc#28 <p> ( <g/> « <g/> Завірюха <g/> » <g/> ) </p><p> Натомість властивого неоклясикам історично-мітологічного реквізиту <g/> , який допомагав їм підноситись над сучасним і перетоплювати злободенне в вічно-незмінне <g/> , в Драй-Хмари нема зовсім – бо не вважати ж за такий реквізит згадку про Ноя ( <g/> « <g/> Під блакиттю весняною <g/> » <g/> ) або про орифлями ( <g/> « <g/> Горять священні орифлями <g/> » <g/> ) <g/> . </p>
doc#0 Та ж їхалося не кудись <g/> .
doc#84 Але ж не стане поважний громадсько-політичний журнал містити якісь там вірші <g/> , дзеньки-бреньки <g/> . </p>
doc#59 <p> Бо ці тези означають кінець-кінцем перенесення на ґрунт мистецтва тієї ж ідеї внутрішньої свободи <g/> , якою людинне відрізняється від бестіяльного <g/> , яка веде Ірина до нового життя <g/> , до антеїзму <g/> , потойбіч зневіри <g/> .
doc#81 Я любив теж вокзали <g/> , що їх Російська імперія будувала для руху на Ревель-Таллін <g/> , Риµу <g/> , Вільно <g/> , Варшаву <g/> , а тепер <g/> , обмежені до змізернілих розмірів приміського сполучення <g/> , вони стояли <g/> , порожні <g/> , мовчазні <g/> , у тому ж настрої <g/> , що вулиці без вогнів великого міста <g/> .
doc#85 Її можна трактувати матеріялістично <g/> : мовляв <g/> , дивіться <g/> , та ж усесвіт — це тільки матерія <g/> , і сама енергія — це тільки перетворення матерії за певною формулою <g/> , це тільки вияв матерії <g/> .
doc#40 Подібне буває і перед ( <g/> а саме ж переходить у з' <g/> , ч — у ц' <g/> , с <g/> , ш зливаються з с' у с' <g/> , т у ц' <g/> , напр <g/> .
doc#51 Така ж бурхлива <g/> , як історія його життя й діяльности <g/> , була <g/> , здається <g/> , історія його смерти <g/> , — або леґенда про неї <g/> .