This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 | слів <g/> , що належать до одного й того | ж | семантичного поля <g/> , але вжиті з різними конно- |
doc#1 | порадитись <g/> . Нема <g/> , </p><p> Анікогісінько нема <g/> ! </p><p> Сиди | ж | один <g/> , поки надія </p><p> Одурить дурня <g/> , осміє <g/> … </p><p> Морозом |
doc#1 | розвіє <g/> , </p><p> Як ту сніжину по степу <g/> ! </p><p> Інше слово з того | ж | семантичного поля — сніжина — вводиться не |
doc#1 | , підкреслюється ляйтмотив зими <g/> . </p><p> Сиди | ж | один собі в кутку <g/> . </p><p> Не жди весни — святої долі <g/> ! </p> |
doc#1 | знайти пояснення <g/> . Підросли після весілля <g/> ? Де | ж | підмет для цих дієслів <g/> ? Згідно з логікою |
doc#1 | . « <g/> Помолоділи <g/> » і « <g/> підросли <g/> » діти <g/> , але це | ж | стосується і їхніх батьків <g/> , і бездітного Т. |
doc#1 | босе ходить <g/> ? <g/> . <g/> . </p><p> Боже сильний <g/> ! Твоя сила — </p><p> Та Тобі | ж | і шкодить <g/> . </p><p> Ще ніхто не насмілювався дати |
doc#1 | вода з-під явора <g/> » <g/> . В основі його композиції — те | ж | саме надання народньопісенним образам та |
doc#1 | уступи в дусі народніх пісень — звичайно <g/> , знову | ж | таки персоналізовані і скомпоновані за схемою |
doc#1 | написаний незадовго перед смертю <g/> , як одразу | ж | відчуваємо різницю <g/> . Образ смерти у вірші 1847 |
doc#1 | перегляду і переосмислення ішов в одному й тому | ж | напрямку <g/> : відмова від зовнішнього ефекту <g/> , |
doc#1 | лічбу ( <g/> арифметику <g/> ) — і ціни <g/> , і величини такої | ж | <g/> , як " <g/> Буквар <g/> " <g/> . За лічбою — етнографію і |
doc#1 | єднання <g/> , не революції <g/> : </p><p> Обніміте | ж | <g/> , брати мої <g/> , </p><p> Найменшого брата <g/> , — </p><p> Нехай мати |
doc#2 | й ширшала <g/> , невпізнанною стала <g/> , а все в тому | ж | напрямі бігла <g/> , до того ж наперед відчутого й |
doc#2 | стала <g/> , а все в тому ж напрямі бігла <g/> , до того | ж | наперед відчутого й накресленого моря <g/> . </p><p> Цю |
doc#2 | епохи <g/> , до звіриних шкур включно <g/> . До того | ж | <g/> , якщо психологічно людина перших поезій |
doc#2 | в вірші <g/> , але дикція лишається такою | ж | мужньою й загальною <g/> , бо крик почуттів знову ж |
doc#2 | ж мужньою й загальною <g/> , бо крик почуттів знову | ж | заступлений описом поведінки <g/> , а сам опис |
doc#2 | майбутнє вир своїх почуттів <g/> . Це <g/> , — ну <g/> , звичайно | ж | — опис того <g/> , що вже було <g/> , але на усвідомленні |
doc#2 | мойого <g/> ? </p><p> Заступить втрату дорогого <g/> ? </p><p> О <g/> , хто | ж | мені утіху дасть <g/> ? <g/> . <g/> . </p><p> Палай же тризняне багаття <g/> ! </p> |