Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 слів <g/> , що належать до одного й того ж семантичного поля <g/> , але вжиті з різними конно-
doc#1 порадитись <g/> . Нема <g/> , </p><p> Анікогісінько нема <g/> ! </p><p> Сиди ж один <g/> , поки надія </p><p> Одурить дурня <g/> , осміє <g/> … </p><p> Морозом
doc#1 розвіє <g/> , </p><p> Як ту сніжину по степу <g/> ! </p><p> Інше слово з того ж семантичного поля — сніжина — вводиться не
doc#1 , підкреслюється ляйтмотив зими <g/> . </p><p> Сиди ж один собі в кутку <g/> . </p><p> Не жди весни — святої долі <g/> ! </p>
doc#1 знайти пояснення <g/> . Підросли після весілля <g/> ? Де ж підмет для цих дієслів <g/> ? Згідно з логікою
doc#1 . « <g/> Помолоділи <g/> » і « <g/> підросли <g/> » діти <g/> , але це ж стосується і їхніх батьків <g/> , і бездітного Т.
doc#1 босе ходить <g/> ? <g/> . <g/> . </p><p> Боже сильний <g/> ! Твоя сила — </p><p> Та Тобі ж і шкодить <g/> . </p><p> Ще ніхто не насмілювався дати
doc#1 вода з-під явора <g/> » <g/> . В основі його композиції — те ж саме надання народньопісенним образам та
doc#1 уступи в дусі народніх пісень — звичайно <g/> , знову ж таки персоналізовані і скомпоновані за схемою
doc#1 написаний незадовго перед смертю <g/> , як одразу ж відчуваємо різницю <g/> . Образ смерти у вірші 1847
doc#1 перегляду і переосмислення ішов в одному й тому ж напрямку <g/> : відмова від зовнішнього ефекту <g/> ,
doc#1 лічбу ( <g/> арифметику <g/> ) — і ціни <g/> , і величини такої ж <g/> , як " <g/> Буквар <g/> " <g/> . За лічбою — етнографію і
doc#1 єднання <g/> , не революції <g/> : </p><p> Обніміте ж <g/> , брати мої <g/> , </p><p> Найменшого брата <g/> , — </p><p> Нехай мати
doc#2 й ширшала <g/> , невпізнанною стала <g/> , а все в тому ж напрямі бігла <g/> , до того ж наперед відчутого й
doc#2 стала <g/> , а все в тому ж напрямі бігла <g/> , до того ж наперед відчутого й накресленого моря <g/> . </p><p> Цю
doc#2 епохи <g/> , до звіриних шкур включно <g/> . До того ж <g/> , якщо психологічно людина перших поезій
doc#2 в вірші <g/> , але дикція лишається такою ж мужньою й загальною <g/> , бо крик почуттів знову ж
doc#2 ж мужньою й загальною <g/> , бо крик почуттів знову ж заступлений описом поведінки <g/> , а сам опис
doc#2 майбутнє вир своїх почуттів <g/> . Це <g/> , — ну <g/> , звичайно ж — опис того <g/> , що вже було <g/> , але на усвідомленні
doc#2 мойого <g/> ? </p><p> Заступить втрату дорогого <g/> ? </p><p> О <g/> , хто ж мені утіху дасть <g/> ? <g/> . <g/> . </p><p> Палай же тризняне багаття <g/> ! </p>