Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#12 <p> 2. Ь ніколи не пишеться після губних ( <g/> б <g/> , п <g/> , в <g/> , ф <g/> , м <g/> ) <g/> , середньопіднебінних ( <g/> ж <g/> , ч <g/> , ш <g/> , щ <g/> , й <g/> ) <g/> , задньопіднебінних і гортанних ( <g/> к <g/> , г <g/> , х <g/> , ґ <g/> ) <g/> .
doc#40 Африкати ч <g/> , дж постають з поєднання артикуляцій т + ш <g/> , д + ж <g/> , злитих у єдність <g/> , з тим одначе <g/> , що в цих випадках т і д вимовляються не безпосередньо на верхніх передніх зубах і сумежній частині ясен <g/> , а вище <g/> , на яснах або навіть на передньому краю твердого піднебіння <g/> . </p>
doc#12 <p> 6. При творенні другого ступеня прикметників наростком -ш ( <g/> ий <g/> ) попередні г <g/> , ж <g/> , з в сполученні з ш дають жч <g/> , напр <g/> .
doc#40 , миттю <g/> , міддю <g/> , боїшся ( <g/> вимова — бойіс'а <g/> ) <g/> , міццю <g/> , кілля <g/> , питання <g/> ; </p><p> б <g/> ) усі тверді дзвінкі <g/> , крім л <g/> , р <g/> , ґ <g/> , г ( <g/> б <g/> , в <g/> , м <g/> , д <g/> , з <g/> , ж <g/> , н <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#40 Перед ними <g/> , власне <g/> , відбуваються вже відомі нам чергування <g/> , а саме г <g/> : з' <g/> , ж <g/> : з' <g/> , к <g/> : ц' <g/> , ч <g/> : ц' <g/> , х <g/> : с' <g/> , ш <g/> : с' <g/> , але при цьому зникає наступне с <g/> , напр <g/> .
doc#40 Коли <g/> , ж наголос на наростку ( <g/> витяга́ти <g/> , вибіга́ти <g/> , виліта́ти <g/> , виїзди́ти <g/> , виганя́ти <g/> ) або на корені ( <g/> решта дієслів цієї групи <g/> ) <g/> , то вид лишається недоконаний ( <g/> Пор <g/> .
doc#12 <p> 1. Приголосні д <g/> , т <g/> , з <g/> , с <g/> , ц <g/> , л <g/> , н <g/> , ж <g/> , ч <g/> , ш подвоюються перед закінченням в іменниках середнього роду <g/> , що закінчуються на -я не приймають в інших відмінках наростка -ят- ( <g/> теля—теляти <g/> ) <g/> , і в орудному відмінку однини іменників жіночого роду на приголосний <g/> , якщо ці приголосні стоять між двома голосними <g/> , напр <g/> .
doc#40 До дзвінких приголосних в українській мові належать б <g/> , в <g/> , м <g/> , д <g/> , дз <g/> , н <g/> , л <g/> , р <g/> , ж <g/> , дж <g/> , й <g/> , ґ <g/> , г <g/> ; до глухих — п <g/> , ф <g/> , т <g/> , с <g/> , ц <g/> , ш <g/> , ч <g/> , к <g/> , х. Здебільшого глухий приголосний має свій дзвінкий відповідник <g/> , що вимовляється в засаді так само <g/> , тільки з додатком участи голосниць <g/> .
doc#12 <p> Голосні </p><p> А. Чуже І. </p><p> 1. Чуже і в загальних словах перед приголосним після літер д <g/> , т <g/> , з <g/> , с <g/> , ц <g/> , ж <g/> , ч <g/> , ш <g/> , р передаємо українським и <g/> , напр <g/> .
doc#40 Це скорочення може відбуватися після всіх приголосних <g/> , крім тих <g/> , з якими він мав би звуково асимілюватися ( <g/> отже <g/> , крім с <g/> , з <g/> , ц <g/> , ж <g/> , щ <g/> , т <g/> , д <g/> , ч <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> При приголосних с <g/> , з <g/> , ц <g/> , ж <g/> , ш <g/> , т <g/> , д <g/> , ч показник -ся ніколи не скорочується в -сь <g/> , натомість підлягає уподібненню з ними або уподібнює їх собі <g/> , так що витворюються такі звукові варіанти <g/> : в другій особі однини -ш + ся <g/> ) -сся <g/> : несешся <g/> , хвалишся ( <g/> вимова <g/> : несесься <g/> , хвалисься <g/> ) <g/> ; в третій особі однини і множини -ть + -ся <g/> ) -цця <g/> : несеться <g/> , хвалиться ( <g/> вимова <g/> : несецьця хвалицьця <g/> ) <g/> .
doc#72 ( <g/> Це правило вимагає <g/> , щоб після дев'ятьох літер — д <g/> , т <g/> , з <g/> , с <g/> , ц <g/> , ж <g/> , ш <g/> , ч <g/> , р — перед приголосною західноєвропейське і передавати українським и <g/> , а в решті випадків як і. Правило є в первісному правописі 1919 року <g/> , див <g/> .
doc#40 В українській мові до проривних звуків належать п <g/> , б <g/> , т <g/> , д <g/> , к <g/> , ґ <g/> ; до протисних — ф <g/> , в <g/> , с <g/> , з <g/> , ш <g/> , ж <g/> , й <g/> , х <g/> , г. До певної міри до проривних належать також звуки ( <g/> т. зв <g/> .
doc#72 , подвоєні н <g/> , д <g/> , т <g/> , л в іменниках середнього роду <g/> , але не с <g/> , з <g/> , ш <g/> , ж <g/> , ч <g/> : зілля але колося <g/> ) <g/> , інші запропоновано як рівнобіжні до узвичаєних галицьких ( <g/> напр <g/> .
doc#40 Паляталізація гортанного г <g/> , задньопіднебінних к <g/> , ґ <g/> , х <g/> , середньо-піднебінних ш <g/> , ж <g/> , ч <g/> , дж і в головному губних п <g/> , б <g/> , ф <g/> , в <g/> , м не має самостійного значення і буває звичайно тільки тоді <g/> , коли безпосередньо за цими приголосними іде голосний переднього ряду і. Це є просто пристосування вимови цих приголосних до вимови наступного і. Скажімо <g/> , в словах гість <g/> , кіт <g/> , ґід <g/> , хід <g/> , шість <g/> , ножі <g/> , чітко <g/> , Джім <g/> , пір'я <g/> , біг <g/> , фірма <g/> , вітер <g/> , мілко можна було б записати вимову ( <g/> позначивши палаталізацію знаком ' над рядком <g/> ) так <g/> : г'іс'т' <g/> , к'іт <g/> , ґ'ід <g/> , х'ід <g/> ,
doc#12 <p> б <g/> ) коли основа вивідного слова кінчається на г <g/> , ґ <g/> , ж <g/> , з <g/> , то замість цих літер і наступного с пишемо з <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> ж <g/> ) Заперечна частка не пишеться нарізно з числівниками й займенниками і з прислівниками <g/> , що походять від числівників і займенників <g/> , а також з підсилювальними й присудковими прислівниками і з прийменниками <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> 3. Асиміляції за місцем вимови відбуваються звичайно тоді <g/> , коли середньо-піднебінний приголосний опиняється перед зубним або навпаки <g/> , а саме <g/> , опиняючися перед зубним ц' середньо-піднебінні звуки переходять відповідно <g/> : </p><p> ж — у з' <g/> , </p><p> ш — у с' <g/> , </p><p> а ч ( <g/> так само <g/> , які т <g/> ) зливається з наступним ц' у довге ц' <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> Дієслова другої дієвідміни мають у першій особі однини характеристичне чергування приголосних <g/> : т <g/> : ч ( <g/> крутити — кручу — крутиш <g/> ) <g/> , д — дж ( <g/> бродити — броджу — бродиш <g/> ) <g/> , с <g/> : ш ( <g/> просити — прошу — просиш <g/> ) <g/> , з <g/> : ж ( <g/> возити — вожу — возиш <g/> ) <g/> .
doc#40 Це чергування т <g/> : ч ( <g/> молотити — молочу — молочений <g/> ) <g/> , д <g/> : дж ( <g/> родити — роджений — народжувати <g/> ) <g/> , губних з губними + л ( <g/> купити — куплю — куплений <g/> ) <g/> , с <g/> : ш ( <g/> носити — ношу — ношений — приношати <g/> ) <g/> , з <g/> : ж ( <g/> грозити — грожу — грожений — погрожувати <g/> ) <g/> .