Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#94 до самого себе <g/> : а що я буду говорити про того ж таки Горбачова <g/> , коли його тим чи тим способом
doc#96 « <g/> Сучасносте <g/> » добре пригадують її нарис про її ж таки подорож до незайманих джунглів горішньої
doc#96 є і працює <g/> . Але один день на тиждень — ні <g/> . Бо треба ж її працівникам відпочити <g/> . А влітку вона
doc#96 — Національна ґалерія <g/> , що міститься в тому ж будинку <g/> , що Національний музей ( <g/> етнографія й
doc#97 твір клясичний <g/> , знати його наче й належить <g/> , але ж і нуднющий <g/> ! Що можна сказати в одному реченні <g/> ,
doc#98 тільки за <g/> , як французи звуть <g/> , le verbiage <g/> . ( <g/> А ну ж <g/> , у чию душу словечко западе <g/> . <g/> ) </p><p> Нью-Йорк <g/> , 23
doc#100 шлейфом <g/> . Але <g/> , уявіть <g/> , десь рік тому в нашому ж Інституті були читання на тему « <g/> Українська
doc#101 проходила у « <g/> затінку совиних крил <g/> » ( <g/> таку ж бо назву мала його перша публікація на
doc#101 щастя <g/> , таких людей можна знайти на Україні <g/> . Що ж до Чернівців <g/> , то напівжартома можна сказати <g/> ,
doc#101 старшого покоління і розчарування або ж байдужости молодшого <g/> : переконані комуністи