Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#93 театру Станіславського <g/> . А в липні того ж року до Харкова заїхав — він у всьому змагався з
doc#52 , що завідувач такої собі крамниці обкрадає ту ж таки крамницю <g/> . За кілька тижнів газета
doc#11 будови тексту роману <g/> , відступ такого ж формально нудного характеру <g/> , як у романі був
doc#70 два роки пізніше я опинився в Америці <g/> . </p><p> В такому ж становищі перебуваю відносно своїх колег на
doc#25 Михальчука монографічного характеру <g/> . В цьому ж виданні вміщена праця <g/> , написана ним спільно з
doc#36 1884 року в листі до М. Камінського Ґе пише <g/> : « <g/> Я ж газет не одержую <g/> . Тому нічого не знаю <g/> » <g/> . - Стасов
doc#18 перед тим написаним українським твором на ту ж тему <g/> , « <g/> Мойсеєм <g/> » Корнила Устияновича ( <g/> 1891 <g/> ) <g/> .
doc#37 тече <g/> , наше минуле тече <g/> , історія пливе в цьому ж струмі <g/> . Вона не незмінна <g/> . Але кожне нове
doc#27 , як от у листі до Максимовича ( <g/> 1858 <g/> ) <g/> : </p><p> « <g/> Так що ж <g/> , така нісенітниця в голові ходить <g/> , неначе <g/> ,
doc#102 погляди й перейшла до ворожого табору <g/> . У чому ж <g/> , власне <g/> , полягає ренегатство Ю. В. Шевельова <g/> ,
doc#68 ? Поезії дуже відмінні стилем <g/> , хоч і в тому ж здебільша колі тем і настроїв <g/> . Чи ці різні стилі
doc#40 поверхні <g/> . У 4 ми робимо ще один крок у тому ж напрямі <g/> , і слово вода означає тут водоймища
doc#84 несе той <g/> , хто купує <g/> , хто читає <g/> . Та ж ніхто не накидає <g/> , не змушує <g/> . Але чи й покупець
doc#2 й ширшала <g/> , невпізнанною стала <g/> , а все в тому ж напрямі бігла <g/> , до того ж наперед відчутого й
doc#76 і Дикий на ст <g/> . 152 і 252. Додаймо ще такого ж характеру рецензію Т. Лера-Сплавінського в
doc#57 церкву осібно поставлена дзвіниця з такою ж вежею-банею <g/> ) <g/> . Маштаби неспівмірні <g/> , —
doc#60 групи належали Олекса Синявський <g/> , Сулима і та ж сама Олена Курило в її пізніші роки <g/> . </p><p> На початку
doc#19 поет спромігся на гордий заклик <g/> : </p><p> Не давайтеся ж у руки </p><p> Катам України <g/> , </p><p> Не давайтеся на муки <g/> , </p>
doc#33 один карбованець вісімдесят копійок <g/> » <g/> . </p><p> І знову ж було б марною річчю коментувати цю іронію <g/> , де
doc#41 ми вже добре знаємо — вже не раз зустрічали <g/> . Де ж і коли <g/> ? </p><p> Стривайте <g/> : хто він з фаху <g/> ? Доктор <g/> ,