Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 <p> Зовні подібні до цього типу речення <g/> , в яких особові дієслова вжиті безособово <g/> , напр <g/> .
doc#40 Вони теж доводять <g/> , що в сучасній мові має велику вагу розрізнення видів дієслова <g/> .
doc#9 Дієслова більш-менш абстрактного значення <g/> : ховати — виховувати ( <g/> « <g/> Дитину рідну ховають батько-мати <g/> » — « <g/> Осіння казка <g/> » <g/> , VI <g/> , 32 <g/> ) <g/> ; статкувати ( <g/> « <g/> Я не мав звичаїв молодечних <g/> , Я статкував <g/> » — « <g/> На полі крови <g/> » <g/> , VIII <g/> , Жел <g/> .
doc#15 , скорочене речення може в наслідок частого вживання втратити цей характер неповноти і перетворитися на називне ( <g/> хід міркування цей <g/> , бувши доведеним до кінця <g/> , мусів би привести до визнання <g/> , що самостійні називні - теж речення <g/> ) <g/> ; могли називні речення виникати і безпосередньо - або за зразком первісно скорочених <g/> , або в наслідок свідомого відмовлення від форми речення <g/> , себто від дієслова <g/> !
doc#40 Дуже виразно це видно тоді <g/> , коли дієприслівник прилягає до позачасових форм дієслова <g/> , напр <g/> .
doc#40 Каже <g/> , що буде ( <g/> повнозначне дієслово <g/> ) і буде ( <g/> допоміжне дієслово <g/> ) танцювати <g/> » ( <g/> Самч <g/> .
doc#9 Це найчастіше може вживані прислівники <g/> , дієслова <g/> , прикметники <g/> .
doc#40 є два основні способи змінювати вид <g/> : </p><p> 1. Первісно-недоконані дієслова бити <g/> , штовхати <g/> , брати </p><p> → доконані </p><p> Засоби <g/> : приростки <g/> , головне по- <g/> , за- побити </p><p> наростки -ну- <g/> , -и- штовхнути </p><p> як рештка —- подекуди суплеція основ взяти </p><p> 2. Доконані сприростковані убити <g/> , виштовхати <g/> , за </p><p> брати <g/> , розрізати </p><p> → недоконані </p><p> Засоби <g/> : наростки -а- <g/> , -ува- ( <g/> з чергуванням деяких приголосних </p><p> перед ними <g/> ) убивати <g/> , виштовхувати </p><p> 9рідше — пересунення наголосу </p><p> на наросток розрізати </p><p> як рештка — чергування голосних </p><p> у корені ( <g/> е <g/> : и <g/> , є <g/> : і <g/> , о <g/> : а <g/> ) забирати </p><p> б <g/> ) внутрішньо-видові відтінки дієслів </p><p> Особливим багатством внутрішньо-видових відтінків відзначається доконаний вид <g/> .
doc#40 <p> в <g/> ) орудний відмінок </p><p> Орудний — відмінок <g/> , що має при дієсловах найбільше різних функцій <g/> .
doc#40 Сучасна мова вже не розрізняє блистіти й блищати <g/> , свистати й свистіти <g/> , блудити й блукати <g/> , мірити й міряти тощо ( <g/> О. Потебня <g/> ) <g/> , і в кожній щойно поданій парі перше дієслово явно виходить з ужитку або вже вийшло <g/> . </p>
doc#40 <p> Дієприслівники від дієслів чуттєвого сприймання ( <g/> типу бачити <g/> , чути <g/> ) і почасти від дієслів руху можуть уживатися іноді в проміжному щаблі між дієприслівником і прислівником <g/> : ще зберігаючи дієслівне керування <g/> , але вже втративши зв'язок з підметом <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> Одначе збереглася в сучасній мові група дієслів <g/> , де тривалість відрізнена від наворотовости <g/> .
doc#40 Цим же наростком ( <g/> у недоконаних формах його заступає -ува- <g/> ) творяться перехідні дієслова від прикметників з допомогою приростка у- <g/> : загал ьн и й — у за гал ьн йти <g/> , п осл іди і и — уп ос лідити <g/> . </p>
doc#2 Іменник і дієслово <g/> , здебільша в елементарному переліку <g/> , — мова поетки <g/> .
doc#40 Найчастіше прислівник прилягає до дієслова <g/> , як це видно і з вищеподаного прикладу <g/> , а в безособовому реченні — до головного члена речення <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> Далеко простіше і послідовніше <g/> , ніж у первісно-недоконаних дієсловах <g/> , зміняється вид у тих сприросткованих доконаних дієслів <g/> , які мають своє самостійне значення <g/> , а тому потребують собі недоконаного <g/> , так само сприросткованого допарка <g/> .
doc#40 Це буває звичайно <g/> : </p><p> а <g/> ) в кличній формі іменників перед -е <g/> : чоловік — чоловіче <g/> ; </p><p> б <g/> ) в теперішньому часі і наказовому способі дієслів і в відповідних дієприкметниках <g/> : пекти — печу — печи — печений <g/> , берегти — бережу — бережи — бережений <g/> ; </p><p> в <g/> ) в другому ступені прикметників ( <g/> див <g/> .
doc#40 <p> Б. ПРИРОСТКИ ДІЄСЛІВ </p><p> Незрівняно більшу ролю в словотворі дієслова відіграють приростки <g/> .
doc#92 Через низку трансформацій із складними правилами з цієї ідеальної форми виводилися всі форми дієслова <g/> .
doc#40 <p> У безособових реченнях <g/> , у яких головний член речення виражений зворотним дієсловом <g/> , прислівником або адвербіалізованим словом ( <g/> »категорією стану« <g/> ) і інфінітивом <g/> , дійова особа стоїть або може стояти в давальному відмінку <g/> .