Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#102 І я запам'ятав його образ дуже добре <g/> : скромний хлопчисько <g/> , дуже здібний <g/> , засвоює все моментально <g/> .
doc#102 Писав він майже без помилок чи без помилок <g/> , а в ті роки це було рідкісне явище <g/> , бо народ був не дуже грамотний <g/> .
doc#102 Усе він знає <g/> , усе вміє <g/> , в оцій маминій сорочці — це було дуже мило дивитись <g/> .
doc#103 Він взагалі ставився до людей <g/> , що оточували його <g/> , дуже вибагливо <g/> , до світу <g/> , в якому жив <g/> , — надто скептично <g/> . </p>
doc#103 не буду перелічувати <g/> , вони є на сторінках спогадів <g/> . </p><p> — Реакція читача на них дуже бурхлива <g/> , навіть тих <g/> , хто їх не читав і <g/> , напевне <g/> , ніколи не
doc#103 Наприклад <g/> , одній відомій особі із « <g/> ще живих <g/> » <g/> , доки вона читала сторінки <g/> , де йшлося про інших <g/> , було « <g/> дуже цікаво <g/> » <g/> , а коли дійшла й до свого імені <g/> , раптом усе стало « <g/> нецікаво й не так <g/> , як було насправді <g/> » <g/> .
doc#103 Але це дуже ірраціональне почуття <g/> , щоб про нього говорити раціонально <g/> . </p>
doc#103 Було дуже зручно — всі матеріяли під рукою <g/> .
doc#103 Останнім часом там дуже активно розвивають славістику <g/> .