Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#3 Від початкових років другої половини XIX ст <g/> .
doc#3 Але потужність цієї « <g/> другої революції <g/> » була слабша від першой і — поки що — конструкції типу п'ятьох голубів не спромоглися витіснити старі <g/> , типу п'яти голубів і стали уживатися паралельно з тими <g/> , лишаючи вибір <g/> , у кожному конкретному випадку <g/> , на рішення саме даного мовця <g/> . </p>
doc#7 Коли речення починається з підмета <g/> , що перед ним стоїть заперечна частка н е <g/> , то в продовженні конечно чекаємо десь другої половини фрази <g/> , що починається на а ( <g/> Не він це зробив <g/> , а вона <g/> ) <g/> …
doc#9 <p> Василь Мова — призабута постать <g/> , яка одначе має всі права на те <g/> , щоб посісти в історії нашої літератури й літературної мови другої половини XIX ст <g/> .
doc#9 ) <g/> ; переносити ( <g/> про особу <g/> ) — переводити ( <g/> « <g/> її перенесено до другої школи <g/> » — « <g/> Лялечка <g/> » <g/> , 29 <g/> ) <g/> ; одтручувати — відштовхувати ( <g/> « <g/> Коли б він одтрутив її <g/> …
doc#9 « <g/> Двомовні <g/> » літературні мови використовують <g/> , як правило <g/> , елементи то однієї <g/> , то другої мови в певних жанрах <g/> .
doc#10 Головним носієм другої <g/> , хоч і без розриву з першою <g/> , був за всіма ознаками саме Ганцов <g/> .
doc#10 <p> Не цурався Ганцов і другої ділянки мовознавчої праці <g/> , де теж гостро стояла потреба встановити й запровадити норми <g/> .
doc#10 Ганцов відкидає спробу Михальчука пояснити появу і в південно-українських говірках з системи мови13 <g/> ) <g/> , а йде за Шахматовим у чисто фонетичному поясненні всіх змін <g/> , тільки виводить на відміну від Шахматова усі монофтонги не з другої частини “ <g/> дифтонга <g/> ” <g/> , а з його першої частини ( <g/> 4 <g/> , 136 і далі <g/> ) <g/> .
doc#10 <p> Щодо первісних східньослов'янських діялектних груп <g/> , то в ті часи панувала концепція Шахматова про те <g/> , що їх було три <g/> : з однієї розвинулася українська мова <g/> , з другої — південно-російські говірки й білоруська мова <g/> , з третьої — північно-російські говірки <g/> .
doc#10 <p> Не дивно й те <g/> , що перший термінологічний словник <g/> , що вийшов з ім'ям Курило як упорядниці ( <g/> 6 <g/> ) <g/> , на сьогодні застарів і був фактично перекритий виданнями термінологічних словників Академії Наук другої половини 20-их років <g/> .
doc#10 Уже Ганцов побачив <g/> , що це не надто ймовірна теорія <g/> , бо спадний характер наголосу в північноукраїнських говірках не сприяє внутрішньому розвиткові “ <g/> другої частини <g/> ” цих дифтонгів у напрямі до і. Тоді <g/> , коли Ганцов писав свою визначну “ <g/> Діялектологічну клясифікацію українських говірок <g/> ” <g/> , Курило робила спостереження над говіркою Хоробричів і над іншими чернігівськими говірками і <g/> , за всіма ознаками <g/> , незалежно від нього прийшла до таких самих висновків <g/> .
doc#15 Для багатьох стилів нової літератури типове <g/> , наприклад <g/> , дуже широке вживання особових дієслівних речень без підмета-займенника першої або другої особи ( <g/> " <g/> Йду <g/> .
doc#16 Першої дотримується Донцов <g/> , другої дотримуємося ми <g/> . </p>
doc#17 З другого боку <g/> , режисер <g/> , очевидно <g/> , включив певну хаотичність ритму другої <g/> , третьої й четвертої дії в свій плян постави як свідоме завдання <g/> .
doc#18 Датан у своєму примітивізмі не спромігся на філософське обґрунтування своєї тези про збереження кожночасного status quo <g/> , але в суті речі Азазель другої спокуси обґрунтовує й поглиблює те <g/> , що проповідував Датан <g/> .
doc#19 Фелікс Якубовський говорив уже про дві школи <g/> , що співіснували й змагалися в українській поезії другої половини XIX століття — Шевченкову й Кулішеву <g/> .
doc#19 Це вірш на службі мислі <g/> , і цим він докорінно різниться від типового українського вірша другої половини XIX сторіччя <g/> ; тільки в П. Куліша подеколи можна знайти наближення до такої будови вірша <g/> .
doc#19 Глибоко людяне й зрозуміле його тепле ставлення до другої жертви цього світу Килі <g/> , а сцена <g/> , коли він <g/> , п'яний ущент <g/> , виє вовком і відгукуються йому справжні вовки на другому березі річки <g/> , сповнена глибокої й жахної символіки <g/> , майстром якої в пізніші роки був Тодось Осьмачка <g/> .
doc#22 Навіть тоді <g/> , коли всі зовнішні <g/> , штучно створені бар'єри падають <g/> , американець з най- щирішим бажанням зрозуміти і совєтський громадянин з гострою <g/> , хоч і захованою цікавістю <g/> , не розуміють життя спостерігаючи другої країни <g/> .