Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 <p> У Харкові є два пам'ятники Сковороді <g/> , обидва серйозні — один на місці фортеці козацьких часів <g/> , другий у Салтові — прикраса педагогічного інституту ( <g/> чи то пак університету <g/> ) <g/> .
doc#1 <p> Після вимушеної шестирічної мовчанки протягом заслання Т. Шевченко почав із того <g/> , що ґрунтовно переглянув свою « <g/> Москалеву криницю <g/> » ( <g/> перший варіянт з'явився 1847-го <g/> , другий — 1857-го р. <g/> ) <g/> .
doc#1 Цілий вірш скомпонований як переплетення цих двох рядів образів <g/> , коли на перший плян виходить то один <g/> , то другий ряд по черзі <g/> , — мов у мотузці <g/> , зсуканій із двох шнурків — чорного і білого <g/> .
doc#1 Згадаймо <g/> , що народньопісенний стиль значною мірою характеризував ліричні твори Шевченка на початку його літературної кар'єри <g/> , хоч згодом <g/> , у період « <g/> трьох літ <g/> » ( <g/> 1843-1845 <g/> ) і потім - у перші роки після заслання ( <g/> 1857— 1859 <g/> ) <g/> , відійшов на другий плян <g/> .
doc#2 Або вони дані в зворотному порядку ( <g/> мУЖ - враЖУ <g/> ) <g/> , або один під наголосом <g/> , а другий без ( <g/> ЗУб — паЗУр <g/> ) і тільки в одному випадку звукоповтор підкреслений ( <g/> ЯСтруб — ЯСнім <g/> ) <g/> .
doc#3 Спрощуючи справу та ігноруючи деталі <g/> , скажемо <g/> , що в тому <g/> , що мало стати українським числівником <g/> , співіснували і змагалися між собою два морфолого-синтаксичні зразки — один прикметникового типу ( <g/> з модифікаціями <g/> ) <g/> , а другий іменникового ( <g/> теж з модифікаціями <g/> ) <g/> .
doc#4 <p> Не можу утриматися <g/> , щоб не навести другий приклад такої суб'єктивізації і теж зразок ранньо-зимового пейзажу <g/> .
doc#4 У музиці один аспект репрезентований <g/> , скажімо <g/> , Ріхардом Штравсом <g/> , другий — розпачем Густава Малера <g/> , готовим щохвилини перейти в гістерію безпорадности й розгублености <g/> .
doc#5 <p> </doc> </p><p> « <g/> Невеличка драма <g/> » <g/> , другий і останній роман Валеріяна Підмогильного <g/> , побачив світ у формі книжки тепер <g/> , через 27 років після публікації в київському « <g/> Житті й революції <g/> » <g/> , в 1930 році <g/> .
doc#5 <p> Чи був другий і останній роман Підмогильного твором протисовєтським <g/> ?
doc#6 <p> Мені пощастило бачити переїзну виставку двічі <g/> , раз у Ошаві <g/> , другий раз у Торонто <g/> .
doc#6 Другий виняток — це портрети <g/> , — два автопортрети ( <g/> репродуковані один на суперобкладинці книжки Морлі <g/> , а другий тут на с. 6 <g/> , а також на обкладинці другого видання “ <g/> Хтось коло мене <g/> ” <g/> ) <g/> , портрети Ґзовського <g/> , Ковальчика <g/> , Боровського й Чапеського в польській серії <g/> , портрет дружини ( <g/> репродукований у Морлі <g/> , с. 173 <g/> ) <g/> . </p>
doc#8 Та в міру того <g/> , як ітимуть роки <g/> , чимраз більше відкриватиметься в ньому нащадкам другий елемент його <g/> , той елемент <g/> , що я назвав би його дитячим <g/> , або <g/> , коли хочете <g/> , сковородинським <g/> .
doc#9 Коли другий аргумент у дискусії не новий <g/> , бо на це вже вказував досить докладно І. Кокорудз <g/> , то перший аргумент <g/> , дарма що дехто посилається на нього і в наші дні <g/> , ледве чи має доказову силу <g/> .
doc#9 <p> У грудні 1904 р. у Львові відбувся другий партійний з'їзд РУП2. Ще важливіше <g/> , що в Галичині й Буковині скупчувалася майже вся видавнича діяльність РУП <g/> .
doc#9 Так <g/> , при розгляді термінів завод — виробня вибрано другий <g/> , посилаючися на його наявність у словниках О. Партицького <g/> , Ф. Піскунова <g/> , Є. Желехівського і Кміцикевича <g/> .
doc#10 Після блискучого троєзір'я 19 сторіччя — Олександра Потебні <g/> , Костя Михальчука <g/> , Павла Житецького другий гребінь піднесення знаменували двадцяті роки нашого сторіччя <g/> , коли працювали В.Ганцов <g/> , О.Курило <g/> , П.Бузук <g/> , Є.Тимченко <g/> , О.Синявський <g/> , М.Сулима <g/> , І.Зілинський <g/> , В.Сімович <g/> …
doc#11 Є <g/> , виходить <g/> , два відмінні сплески води <g/> , — регулярний <g/> , на причалах вапоретто <g/> , зручний і занудний <g/> , — і другий <g/> , дикий <g/> , позначений божевіллям хаосу й зникомости <g/> , — у романі <g/> .
doc#11 Один <g/> , коли линву підтягають до тумби узбережжя <g/> , другий — коли випадає з буття герой роману <g/> .
doc#11 <p> Питальника пункт другий <g/> .