Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#2 Другий цикл вводить образ дівчини-царівни <g/> , що чекає на милого <g/> , на героя <g/> . </p>
doc#6 Другий тип назв у Кріґгофа — дієприкметниковий <g/> : “ <g/> Готуючися їхати до міста <g/> ” <g/> , “ <g/> Застряглі в хурделиці <g/> ” <g/> .
doc#6 Другий виняток — це портрети <g/> , — два автопортрети ( <g/> репродуковані один на суперобкладинці книжки Морлі <g/> , а другий тут на с. 6 <g/> , а також на обкладинці другого видання “ <g/> Хтось коло мене <g/> ” <g/> ) <g/> , портрети Ґзовського <g/> , Ковальчика <g/> , Боровського й Чапеського в польській серії <g/> , портрет дружини ( <g/> репродукований у Морлі <g/> , с. 173 <g/> ) <g/> . </p>
doc#9 <p> Другий виступ належав знов Б. Грінченкові <g/> , який у своїй новій статті1 забирає ще раз голос <g/> , щоб показати <g/> , що й наддніпрянці брали участь у творенні української науково-публіцистичної мови <g/> . </p>
doc#15 <p> Другий учень Потебні <g/> , передчасно померлий А. В. Попов <g/> , що присвятив спеціяльну працю називному відмінкові ( <g/> поруч із знахідним і кличним <g/> ) і висунув в ній оригінальну теорію походження двоелементного речення з двох цілком самостійних і незалежних елементів <g/> , про яку нам ще доведеться далі сказати <g/> , все ж практично не відрізняє ні називних речень <g/> , ні <g/> , тим більше <g/> , їх підтипів <g/> .
doc#15 Другий - я зватиму його далі називним відмінком назви - має очевидно <g/> , як правило <g/> , свою генезу не в реченні <g/> , а в слові <g/> .
doc#30 Другий <g/> . </p>
doc#30 Другий акт — був котрийсь з моїх прости Господи ювілеїв <g/> .
doc#34 <p> Другий момент — це радість творчости <g/> .
doc#38 Другий автор <g/> , ім'я якого не зовсім пристойно називати в пристойних виданнях <g/> , розвинув цю тему до цілої поеми в прозі <g/> , з якої випливала нагально геніальність Семенка й мізерність Шереха <g/> . </p>
doc#40 <p> Другий тип індивідуальних неологізмів становлять ті <g/> , де автор не творить нового образу <g/> , а тільки оновляє звичну форму слова <g/> , щоб це слово сприймалося свіжіше <g/> , не так заяложено <g/> .
doc#40 Так само змінюється логічне членування речення <g/> , коли його написати без ком <g/> : « <g/> Другий в шкірянці очі звів <g/> » і з комами <g/> : « <g/> Другий <g/> , в шкірянці <g/> , очі звів <g/> » ( <g/> Малиш <g/> .
doc#40 Так само змінюється логічне членування речення <g/> , коли його написати без ком <g/> : « <g/> Другий в шкірянці очі звів <g/> » і з комами <g/> : « <g/> Другий <g/> , в шкірянці <g/> , очі звів <g/> » ( <g/> Малиш <g/> .
doc#40 Другий знахідний відмінок — дівку здорову <g/> , повновиду <g/> ; самостійну державу — тут тепер зовсім уже не можливий <g/> . </p>
doc#40 Другий вилом <g/> , навпаки <g/> , українська мова поділяє з сумежними східньослов'янськими мовами <g/> : це тенденція усунути розрізнення родів у множині <g/> , обмеживши застосування роду на однині <g/> .
doc#40 Другий часто вживаний наросток чужого ( <g/> латинського <g/> ) походження — ( <g/> із <g/> ) ація часто означає процес надання предметові властивости ( <g/> технізація <g/> , націоналізація <g/> , українізація <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 <p> а <g/> ) творення другого ступеня прикметників </p> <p> Другий ступінь прикметників може творитися кількома способами <g/> , а саме <g/> : наростком -ш- <g/> , наростком -іш- <g/> , тими ж наростками <g/> , але суплетивно <g/> , нарешті аналітично <g/> . </p>
doc#40 <p> Другий тип демонструють <g/> , насамперед <g/> , ті дієслова <g/> , які мають в інфінітиві наголос на останньому складі <g/> , як от <g/> : бері́г — берегла́ — берегло́ — берегли́ ( <g/> пор <g/> .
doc#40 <p> Другий спосіб творити відприкметникові прислівники полягає в одночасному додаванні до прикметникової основи приростка і наростка <g/> , при чому певні приростки тут зв'язані з певними наростками <g/> .
doc#40 <p> Другий тип прислівникових словозростів становлять двокореневі словозрости <g/> .