Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Те <g/> , що питав один <g/> , не повторювалося другим <g/> .
doc#0 Те <g/> , шо питав один <g/> , не повторювалося другим <g/> .
doc#0 А другим висновком було <g/> , що Галицький не мав завдання зліпити справу проти Н.Його цікавило щось інше <g/> . </p>
doc#0 Другим був сільськогосподарський <g/> , який був доручений Українському науковому інститутові в Берліні <g/> , а персонально — економістові Романові Димінському <g/> .
doc#0 Першим містечком в Австрії був Штрасгоф <g/> , другим і останнім Трайсмауер <g/> .
doc#0 Але не можна першого зробити другим і навпаки <g/> .
doc#1 <p> Період <g/> , що його можна назвати другим петербурзьким періодом після заслання <g/> , був навіть коротший за будь-який інший <g/> , бо тривав трохи більше року <g/> .
doc#10 Другим чинником було <g/> , мабуть <g/> , знайомство Олени Борисівни з студентом Варшавського університету Дмитром Курилом <g/> , пізніше старшиною армії УНР і працівником пресового бюра при українській дипломатичній місії в Варшаві5 <g/> ) <g/> . </p>
doc#12 <p> 4. Перед другим членом подвійних сполучників ( <g/> не тільки—а <g/> , не стільки—як <g/> , як—так і <g/> , так—як і <g/> ) <g/> , що зв'язує однорядні члени речення <g/> , напр <g/> .
doc#15 Критерій Пєшковського ( <g/> що збігається в основному з другим критерієм Шахматова <g/> ] <g/> , правда <g/> , начебто загальноприйнятий <g/> .
doc#22 Другим боком є задушне лицемірство <g/> . </p>
doc#23 У колективній історії української літератури 1955 року О. Засенко в супроводі Є. Кирилюка і П. Приходька писали <g/> , теж без дальшої дискусії <g/> : « <g/> Поезією Шевченка підказаний вірш " <g/> Думи мої <g/> "»3. Іде цей погляд <g/> , коли не помиляюся <g/> , від Омеляна Огоновського <g/> , що закидав Петренкові невміння дорівнятися Шевченкові <g/> , виходячи <g/> , очевидно <g/> , з припущення <g/> , що Петренко писав усі свої твори після Шевченка <g/> , хотів бути подібним до останнього і <g/> , отже <g/> , коли різнився <g/> , то через свою неспроможність бути другим Шевченком4. </p><p> Хронологія написання поезій Петренкових нам невідома <g/> .
doc#23 <p> Другим щастя і кохання <g/> , а я тілько плачу <g/> , </p><p> Сльозам <g/> , горю <g/> , тоскованню і кінця не бачу <g/> . </p>
doc#24 <p> Коли ми тепер повернемося до героїні твору — Жінки <g/> , ототожнивши її <g/> , слідом за Гамораком <g/> , з Україною — а на це прямо натякає Любченко <g/> , кажучи в « <g/> Слові перед завісою <g/> » <g/> , що вона з'явиться замість уже згадуваної нами « <g/> заквітчаної героїні екзотичних танків <g/> » <g/> , — коли ми до неї повернемося <g/> , то побачимо <g/> , що її сюжетна схема другим пляном повторює щойно нами намічену <g/> .
doc#27 Робиться один фальшивий крок за другим <g/> , — то служба в Польщі <g/> , то наївна спроба зробити поляків у Галичині спільниками галицьких українців <g/> .
doc#40 Це буває <g/> , коли якесь повнозначне слово заходить у повноцінний смисловий зв'язок з другим повнозначним словом тільки при тій умові <g/> , якщо приєднується до їхнього зв'язку ще й третє повнозначне слово <g/> , хоч увесь зворот у цілому не є якимсь усталеним словосполученням <g/> .
doc#40 З такої трійки на перший погляд можна було б зформувати дві пари <g/> , але вони були б установлені чисто формально <g/> , бо зв'язок першого з другим тут зумовлений їхнім взаємним зв'язком з третім <g/> .
doc#40 Зокрема в сучасній мові усталилося вживання називного речення як першого члена складносурядного речення <g/> , де називне речення <g/> , зв'язане з другим ( <g/> будь-якої будови <g/> ) сполучником і <g/> , показує час або дію <g/> , після яких надходить або має надійти те <g/> , про що говориться в другому реченні <g/> , напр <g/> .
doc#40 У нашому прикладі легко помітити <g/> , що друге й третє речення <g/> , оповідаючи про коня <g/> , більше пов'язані між собою <g/> , ніж перше з другим <g/> .
doc#40 В таких випадках <g/> , власне <g/> , можна навіть говорити про два асиндетони <g/> : перший відтинок власне прямої мови разом з першим реченням авторського пояснення творить асиндетон з протиставно-зіставною інтонацією <g/> , друге речення авторського пояснення разом з другим відтинком власне прямої мови творить асиндетон з умотивовною інтонацією <g/> . </p>