Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 З одного боку <g/> , ослогіас <g/> , з другого хідальґо й дон <g/> .
doc#0 Але не можна першого зробити другим і навпаки <g/> .
doc#0 <p> У Харкові є два пам'ятники Сковороді <g/> , обидва серйозні — один на місці фортеці козацьких часів <g/> , другий у Салтові — прикраса педагогічного інституту ( <g/> чи то пак університету <g/> ) <g/> .
doc#1 Цілий вірш скомпонований як переплетення цих двох рядів образів <g/> , коли на перший плян виходить то один <g/> , то другий ряд по черзі <g/> , — мов у мотузці <g/> , зсуканій із двох шнурків — чорного і білого <g/> .
doc#1 <p> Інший ряд образів <g/> , що повторюються і розвиваються <g/> , дається паралельно <g/> : образ необжитої хати <g/> , який далі звужується до кутка і протиставляється <g/> , з одного боку <g/> , холодному <g/> , засніженому степові <g/> , де безсила людина мовби розчиняється у космічних стихіях <g/> , і <g/> , з другого боку ( <g/> хоча лише подумки <g/> ) <g/> , — зеленому садку коло хати <g/> , — світові <g/> , що його людині хотілося б створити для себе <g/> .
doc#4 Не тільки це одна поетка <g/> , вірші одного й другого комплексу тиснуться на тих самих сторінках <g/> , датовані тими самими датами <g/> !
doc#5 <p> </doc> </p><p> « <g/> Невеличка драма <g/> » <g/> , другий і останній роман Валеріяна Підмогильного <g/> , побачив світ у формі книжки тепер <g/> , через 27 років після публікації в київському « <g/> Житті й революції <g/> » <g/> , в 1930 році <g/> .
doc#6 Друга з цих рис <g/> , для знавців — контроверсійних або й просто недопущенних <g/> , —це Куриликове постійне бажання підпорядкувати свої образи певній ідеї <g/> , певному духовому посланню <g/> , тому <g/> , що добре передасться англійським словом message і що знову тримає малярство в виразному зв'язку з літературою <g/> .
doc#6 Ось <g/> , нарешті <g/> , ціла група “ <g/> історій <g/> ” в одній картині ( <g/> “ <g/> У нас на все знайдеться виправдання <g/> ” <g/> , ч. 7 <g/> ) <g/> : людина <g/> , що працює в полі <g/> ; двоє людей <g/> , що б'ються <g/> ; корова <g/> , що висмикує солому з покрівлі землянки-бурдею <g/> ; друга корова <g/> , що вже наїлася <g/> …
doc#6 <p> Логіка композиції картини говорить про інше <g/> , хоч <g/> , з другого боку <g/> , сила релігійного переконання могла створювати ілюзію щастя у визнанні й прийнятті своєї малости <g/> . </p>
doc#6 <p> Правда <g/> , в протилежність Ваєтові або й Дамбі <g/> , Курилик не тільки підкреслено оперує площинами <g/> , а й використовує їхню гру для висловлення свого світогляду <g/> , для пропаганди своїх ідей <g/> , перше — завжди <g/> , друге — часто <g/> .
doc#9 « <g/> Силує не Грушевський до сії мови <g/> , а його й других потреба вислову духа <g/> , — та стихійна сила <g/> , перед якою нічого не значить лемент людей <g/> , що низькооко хотять затримати нашу націю для домашнього обиходу <g/> , при мові баби Палажки <g/> »3. І на завершення своїх доказів І. Стешенко показує <g/> , що в Б. Грінченка і в С. Єфремова — а їх мову Нечуй-Левицький проголосив зразковою і вільною від ненависних йому новотворів і галицизмів — вживається <g/> , і то досить широко <g/> , чимало з проскрибованих суворим мовним критиком слів <g/> . </p>
doc#9 <p> З другого боку <g/> , внаслідок большевицької мовної політики сама культура української мови на землях <g/> , включених до УССР і до РСФСР <g/> , сильно занепала <g/> , шириться суржикізація мови <g/> .
doc#9 <p> Вирішальним фактором зміцнення галицьких елементів в українській літературній мові була різка відмінність політичної ситуації в Росії та Австрії <g/> : заборона української мови в роках 1863 і 1876 в самодержавній Росії <g/> , а з другого боку — свобода вживання української мови у конституційній Австрії <g/> .
doc#10 Білорусько-українські мовні збіги Ганцов хоче пояснити тільки взаємовпливами двох мов <g/> , коли <g/> , з одного боку <g/> , українські риси глибоко проникають у білоруську мову ( <g/> 12 <g/> , II <g/> , 229 <g/> ) <g/> , а з другого боку <g/> , білоруські впливи — молодші — сягають аж до Києва ( <g/> 12 <g/> , III <g/> , 206 <g/> ) <g/> .
doc#10 <p> Досить порівняти з цього погляду праці Ганцова з “ <g/> Во- сточнолужицкое наречие <g/> ” Щерби <g/> , з одного боку <g/> , і з найти- повішою діялектологічною працею Шахматова “ <g/> Описание Лекинского говора <g/> ”23 <g/> ) <g/> , з другого боку <g/> , щоб одразу побачити <g/> , як близько стоїть Ганцов до першого і як рішуче відмінний від другого <g/> . </p>
doc#10 Другим чинником було <g/> , мабуть <g/> , знайомство Олени Борисівни з студентом Варшавського університету Дмитром Курилом <g/> , пізніше старшиною армії УНР і працівником пресового бюра при українській дипломатичній місії в Варшаві5 <g/> ) <g/> . </p>
doc#10 <p> Не дивно й те <g/> , що перший термінологічний словник <g/> , що вийшов з ім'ям Курило як упорядниці ( <g/> 6 <g/> ) <g/> , на сьогодні застарів і був фактично перекритий виданнями термінологічних словників Академії Наук другої половини 20-их років <g/> .
doc#10 З другого боку <g/> , це чуття провадило її від детальних і дрібних фактів до широких узагальнень <g/> .
doc#10 Тому в діалектології Курило була противником клясифікації говірок способом механічного переліку їх рис <g/> : “ <g/> Явище <g/> , характеристичне для одного діялекту <g/> , може бути більш чи менш відоме й у межах другого діялекту <g/> , де воно не є характеристичне <g/> ” <g/> , — зазначає вона ( <g/> 21 <g/> , 403 <g/> ) <g/> .