Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 , Д. Гуменна <g/> , використовують її подібно до Нечуя-Левицького в описах дій своїх героїв <g/> ,
doc#14 : « <g/> Вакансия поэта опасна <g/> , если не пуста <g/> » <g/> . Шлях до цієї « <g/> небезпеки <g/> » лежить через усвідомлення
doc#40 ті <g/> , де закінчення додається безпосередньо до основи ( <g/> при чому г <g/> , к переходять в ж <g/> , ч <g/> ) <g/> , напр <g/> . <g/> :
doc#81 . Я не пригадую таких <g/> , що означає <g/> , що від мене до них не йшов струм тепла <g/> , бажання зрозуміти <g/> ,
doc#29 сорому — про себе <g/> . </p><p> Я харків'янин від народження до 1943. Цей спогад починається роком 1925. Перед
doc#6 до книжки чи до фільму <g/> ? Це могло б стосуватися й до першого знайомства з Косінським <g/> . Можна
doc#9 , наприклад <g/> , на І. Нечуя-Левицького <g/> . В листі до Н. Кобринської з 26.02.1898 р. він писав <g/> : «
doc#40 до дитини <g/> : « <g/> Ну <g/> , чим ми сьогодні бавилися <g/> ? « <g/> ) до обурено-гнівної ( <g/> напр <g/> . <g/> , « <g/> Од споконвіку і
doc#1 Т. Шевченко не був одружений і не мав дітей <g/> . Та й до віршів Т. Шевченка цього періоду не можна
doc#81 , її викинули з праці і закрили доступ до наукової кар'єри <g/> . З двома синами <g/> , старшим
doc#40 , до лиця <g/> , до мислі <g/> , донезмоги <g/> , донехочу <g/> , до останку <g/> , допари <g/> </p><p> без + форма родового відмінка
doc#47 людей вельможці на поталу <g/> . </p><p> Йдемо за дріт і до кривих присяг </p><p> і <g/> , щоб уникнути знущання шалу <g/> , </p>
doc#5 з її політичним вступом – терором 30-х років <g/> . До цих романів належала Йогансенова « <g/> Подорож
doc#72 покинули конференцію й приєдналися до Народовецького учительського товариства в
doc#87 на провінцію <g/> , щоб уникнути мобілізації до авіяційних шкіл <g/> , про те <g/> , одне слово <g/> , щоб якось
doc#40 , а все головне речення в цілому <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> До Прісі верталось її дитяче недбальство та
doc#16 » <g/> , 1 <g/> ) <g/> . Ми додали б <g/> : і недовір'я й ненависти до людини <g/> . Це концепція <g/> , яка розглядає людину не
doc#81 нерозлучні <g/> , і жага ворожої крови й готовість до власної загибелі були природні <g/> . Навіть тоді ці
doc#62 правди <g/> , він знову приводить до тієї любови до України <g/> , яку сама Теліга визначила як
doc#81 тому самому сквері <g/> , Театральному <g/> , спиною один до одного <g/> . Гоголь дивився на театр Синельникова <g/> ,