Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Вони мають створити передумови для кодексу <g/> .
doc#0 Купити цією ціною право на те <g/> , щоб не робити нічого корисного для німців <g/> , здавалося не надто високою ціною <g/> .
doc#0 Була не його провина <g/> , що зникав той <g/> , для кого картки готувалися <g/> .
doc#0 І в критичні для Німеччини часи Мірчук старався залучати науковців зі сходу <g/> .
doc#0 <p> Штрасгоф уважався перехідним табором для привезених зі сходу <g/> .
doc#0 Тепер плавнів нема <g/> , а місто таке наскрізь німецьке <g/> , як Макс і Моріц у гумористичних книжках для німецьких дітлахів <g/> .
doc#0 На мільйони примусово завезених до Німеччини робітників-рабів зверталося якнайменше уваги <g/> , а все ж щось доводилося для них робити — ну <g/> , хоч би пустити в рух таку-сяку пресу під німецьким невсипущим оком <g/> , але роблену українськими руками <g/> . </p>
doc#0 <p> Історію української або україномовної преси в Німеччині ще не написано <g/> , а слід було б. Серед німецьких видань для українських робітників <g/> , видань <g/> , народжених у Берліні <g/> , але тепер звідти вивезених <g/> , був ілюстрований двотижневик « <g/> Дозвілля <g/> » <g/> , аполітично-розваговий <g/> , без злободенносте <g/> , без фронтів і без повчань <g/> , хай робітники на кілька годин забудуть свою невеселу долю і свою не милу серцю примусову псевдобатьківщину <g/> , посміються над карикатурами й потішаться або зажуряться над віршами й оповіданнями <g/> .
doc#0 <p> Коли берлінське небо стало занадто розжареним і працювати під ним стало неможливо <g/> , керівні органи німецької пропаганди вивезли редакцію « <g/> Дозвілля <g/> » ( <g/> як і газети « <g/> Земля <g/> » <g/> , видаваної для українських сільськогосподарських робітників <g/> ) до Пляуену <g/> , де зорганізували й друкарню з українськими шрифтами <g/> . </p>
doc#0 Для прикладу <g/> , його апетит був у рівень з Ґарґантюа <g/> .
doc#0 Мовляв <g/> , розваговий його характер не пасував до напруженої ситуації <g/> , відкриймо журнал для політики <g/> , для пропаганди <g/> .
doc#0 Мовляв <g/> , розваговий його характер не пасував до напруженої ситуації <g/> , відкриймо журнал для політики <g/> , для пропаганди <g/> .
doc#0 Приходить пора сказати про підстави для такого зближення наче зовсім відмінних постатей <g/> .
doc#1 Стиль і настрій цих віршів та поем характерний для більшосте інших творів тих років <g/> .
doc#1 Уже в « <g/> Неофітах <g/> » ( <g/> поемі <g/> , що відкриває цей період <g/> ) вражає безпрецедентне поєднання церковнослов'янізмів <g/> , що <g/> , як звичайно <g/> , асоціюються з церквою або клясичною поезією <g/> ; вульгаризмів <g/> , що їх поети досі рідко допускали в серйозній поезії <g/> , та декількох словосполучень <g/> , типових для народніх пісень <g/> .
doc#1 А коли додати до цього чималу кількість грецьких і латинських слів ( <g/> за підрахунками Євгена ГІеленського 1 <g/> , 80 слів ужито 180 разів для позначення реалій римського життя <g/> , але вжиті вони в химерній послідовності <g/> , поряд із сучасними словами з затертим <g/> , буденним значенням <g/> ) <g/> , стає зрозумілішим те відчуття крайнього подиву і збентеження <g/> , що його викликала ця поема і серед Шевченкових сучасників <g/> , і в новому поколінні <g/> … </p>
doc#1 У пляні ж емоцій така контрастивність вибиває читача з рівноваги <g/> , нервує <g/> , змушує сприймати те <g/> , що він читає <g/> , не просто як ще один літературний твір <g/> , бо для поета це теж не просто ще один літературний твір <g/> , а крик болю <g/> , зойк оголених нервів <g/> . </p>
doc#1 <p> Інший ряд образів <g/> , що повторюються і розвиваються <g/> , дається паралельно <g/> : образ необжитої хати <g/> , який далі звужується до кутка і протиставляється <g/> , з одного боку <g/> , холодному <g/> , засніженому степові <g/> , де безсила людина мовби розчиняється у космічних стихіях <g/> , і <g/> , з другого боку ( <g/> хоча лише подумки <g/> ) <g/> , — зеленому садку коло хати <g/> , — світові <g/> , що його людині хотілося б створити для себе <g/> .
doc#1 <p> Характерною для нового ущільненого стилю Т. Шевченка є « <g/> Титарівна-Немирівна <g/> » <g/> .
doc#1 Ця тема здатна « <g/> зазвучати <g/> » ( <g/> тобто її можна виокремити <g/> ) лише тому <g/> , що введена вона сюди як частина ширшого контексту в образі розпаду сім'ї. Мотив хлопців <g/> , « <g/> забраних у москалі <g/> » і через це втрачених для сім'ї ( <g/> країни <g/> ) <g/> , — майже такий самий типовий для поезії Т. Шевченка <g/> , як і мотив збезчещеної дівчини <g/> . </p>