Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#10 Загалом одначе вплив Потебні панує <g/> , і це проявляється не тільки в тому <g/> , що Потебня найчастіше цитується на сторінках ( <g/> 5 <g/> ) і інших праць Курило на синтаксично-стилістичні теми <g/> , не тільки в тому <g/> , що ( <g/> 5 <g/> ) власне <g/> , кінчається цитатами з Гумбольдта й Потебні <g/> , а і в тому <g/> , що Потебня визначив головне в підході Курило до явищ української мови <g/> , а також дав глибоко опрацьоване історичне тло для її зауваг щодо сучасної мови <g/> .
doc#53 Завданням своїм і свого покоління він уважав — розробляти українську тематику й проблематику ( <g/> що аж ніяк не заходило в суперечність із працею над славістичними темами в широкому сенсі слова <g/> ) і плекати живу українську мову <g/> , тим готуючи підвалини для її майбутнього функційного збагачення <g/> .
doc#72 Стаючи чимдалі незрозумілішою селянам <g/> , мова мусіла чимось виправдати своє існування <g/> , і це спонукало переглянути стару філософію <g/> , використовувану для її оборони <g/> .
doc#27 Для її прихильників кожна релігія вічна <g/> , абсолютна і незнищенна <g/> .
doc#72 Там лише сказано <g/> , що будь-які національні привілеї чи національні утиски недопустимі <g/> , та ще висловлено бажання розчинити Україну “ <g/> в складі єдиної міжнародної Соціялістинної Радянської Республіки <g/> , як тільки складуться умови для її створення <g/> ” ( <g/> <g/> Политика <g/> ” 116,113 <g/> ) <g/> .
doc#65 В тих двох збірках про мову Полісся <g/> , що я вже згадував <g/> , — поза тим корисних — єрижки вже дотримано в українських матеріалах <g/> , правда <g/> , з винятком саме для ґ. </p><p> Стаття Антоненка-Давидовича про літеру ґ явно викликала тривогу <g/> .
doc#36 Проте ні їхній світогляд <g/> , ні художній стиль аж ніяк не могли правити за взірець для Ґе <g/> . </p>
doc#36 Саме завдяки цим останнім уготоване для Ґе місце в світовому мистецтві <g/> .
doc#21 Позначилися погляди цієї статті і в тих його есеях <g/> , які він написав для <g/> Арки <g/> ” — про Пітера Бройгеля-батька <g/> , про Ель-Греко <g/> .
doc#65 І то це були речі <g/> , не написані спеціяльно для <g/> Мовознавства <g/> <g/> , а тільки “ <g/> позичені <g/> <g/> .
doc#72 Якось був тут редактор “ <g/> Діла <g/> ” Панейко <g/> , то висловився <g/> , що “ <g/> Рада <g/> ” пишеться дуже примітивною “ <g/> хлопською <g/> " мовою <g/> , підробляючись під мужицьке розуміння <g/> , тоді як “ <g/> Діло <g/> ” пишеться зовсім “ <g/> інтеліґентською <g/> ” мовою <g/> , бо воно видається для інтеліґентів <g/> , а для <g/> хлопів <g/> ” є у їх спеціяльні газети <g/> , що друкуються хлопською мовою <g/> , схожою з “ <g/> радянською <g/> ” ( <g/> Чикаленко 2 <g/> , 140 і далі <g/> ; пор <g/> .
doc#51 Стару тезу про автохтонність він тепер обстоює тільки для „середньонаддніпрянських говірок <g/> " на схід від Гнилого Тікичу і на північ від Тясмину <g/> .
doc#27 , « <g/> Ґрондський іще не весь перетлумачений <g/> , та ще і Костомара не переглядів <g/> , чи так переведені технічні слова <g/> » ( <g/> 1847 <g/> ) <g/> , або <g/> : « <g/> Коли надрукуєте <g/> , то 20 екземплярів отпечатайте для <g/>
doc#87 Тоді Леонид наосліп <g/> , наївно кидається ва-банк — на шлях « <g/> прекрасних катастроф <g/> » <g/> , — вкладаючи якусь частку своїх інтимних <g/> , щирих думок і помислів у доповідь для <g/>