Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#72 розділ 7 <g/> ) для всіх писаних і друкованих текстів <g/> .
doc#40 <p> З пейоративно-згрубілих наростків згадаємо -ак ( <g/> а <g/> ) для осіб і речей ( <g/> писака <g/> , коняка <g/> , шабляка <g/> ) <g/> ; -ах ( <g/> а <g/> ) ( <g/> бідаха <g/> , діваха <g/> ) <g/> ; -ил ( <g/> о <g/> ) для назв осіб ( <g/> здоровило <g/> , басило <g/> ) <g/> ; -ищ ( <g/> е <g/> ) і -иськ ( <g/> о <g/> ) — для назв речей і осіб ( <g/> бабище <g/> , бабисько <g/> , баранище <g/> ) <g/> ; -ур ( <g/> а <g/> ) на означення згрубілих речей ( <g/> носюра <g/> , гадюра <g/> ) <g/> ; -юг ( <g/> а <g/> ) і -юк ( <g/> а <g/> ) для назв осіб і речей ( <g/> злодюга <g/> , катюга <g/> , псюка <g/> , каменюка <g/> ) <g/> .
doc#40 <p> З пейоративно-згрубілих наростків згадаємо -ак ( <g/> а <g/> ) для осіб і речей ( <g/> писака <g/> , коняка <g/> , шабляка <g/> ) <g/> ; -ах ( <g/> а <g/> ) ( <g/> бідаха <g/> , діваха <g/> ) <g/> ; -ил ( <g/> о <g/> ) для назв осіб ( <g/> здоровило <g/> , басило <g/> ) <g/> ; -ищ ( <g/> е <g/> ) і -иськ ( <g/> о <g/> ) — для назв речей і осіб ( <g/> бабище <g/> , бабисько <g/> , баранище <g/> ) <g/> ; -ур ( <g/> а <g/> ) на означення згрубілих речей ( <g/> носюра <g/> , гадюра <g/> ) <g/> ; -юг ( <g/> а <g/> ) і -юк ( <g/> а <g/> ) для назв осіб і речей ( <g/> злодюга <g/> , катюга <g/> , псюка <g/> , каменюка <g/> ) <g/> .
doc#16 <p> Правда <g/> , при цьому вісниківство розпалювало часом надмірний шовінізм і доводило ненависть до такого градусу <g/> , при якому стають неможливими навіть ті компроміси з окремими групами росіян ( <g/> не кажучи вже про руськомовних українців <g/> ) <g/> , які могли б відколоти ці групи від загального протиукраїнського фронту росіян і <g/> , отже <g/> , були б корисні ( <g/> а в певних умовах доконечні <g/> ) для успіху української справи <g/> .
doc#40 <p> З пейоративно-згрубілих наростків згадаємо -ак ( <g/> а <g/> ) для осіб і речей ( <g/> писака <g/> , коняка <g/> , шабляка <g/> ) <g/> ; -ах ( <g/> а <g/> ) ( <g/> бідаха <g/> , діваха <g/> ) <g/> ; -ил ( <g/> о <g/> ) для назв осіб ( <g/> здоровило <g/> , басило <g/> ) <g/> ; -ищ ( <g/> е <g/> ) і -иськ ( <g/> о <g/> ) — для назв речей і осіб ( <g/> бабище <g/> , бабисько <g/> , баранище <g/> ) <g/> ; -ур ( <g/> а <g/> ) на означення згрубілих речей ( <g/> носюра <g/> , гадюра <g/> ) <g/> ; -юг ( <g/> а <g/> ) і -юк ( <g/> а <g/> ) для назв осіб і речей ( <g/> злодюга <g/> , катюга <g/> , псюка <g/> , каменюка <g/> ) <g/> .
doc#69 Мав рацію Іван Дзюба <g/> , коли витяг з небуття-забуття братів Карпенків <g/> , живе втілення малоросійської безграмотности й примітивізму <g/> , хоч тексти їхні дають добрий ґрунт малоросам ( <g/> здебільшого того ж рівня <g/> ) для глузування з нелюбої їм української мови <g/> .
doc#70 Мав рацію і мій сьогоднішній сусід Іван Дзюба <g/> , коли витяг із небуття-забуття братів Карпенків — втілення графоманства і малоросійської безграмотности й примітивізму <g/> , хоч тексти їхні <g/> , цих братів <g/> , дають добрий ґрунт малоросам ( <g/> здебільшого того ж рівня <g/> ) для глузування з не любої їм української мови <g/> , — бо було <g/> .
doc#97 згадку <g/> . </p><p> Перетворення на homo sovieticus для людей мого покоління ( <g/> народжених 1908 <g/> ) <g/> , для людей <g/> , що потім жили роками на Заході <g/> , совєтизація — глибока рана <g/> . Для
doc#90 От у Румунії <g/> , в селянській хатині <g/> , маленька дівчинка дивиться на них з ненавистю й каже <g/> : « <g/> Траяска Романія Маре <g/> » ( <g/> « <g/> Хай живе велика Румунія <g/> » <g/> ) <g/> , Для непереможних « <g/> бійців <g/> » це тільки вияв « <g/> чаду шовінізму <g/> » <g/> .
doc#40 В українській мові нема відповідника для деяких значень німецького слова Einsatz ( <g/> приблизно <g/> : використання людини для якогось завдання <g/> ) <g/> , для російського слова общественник ( <g/> приблизно <g/> : людина <g/> , що охоче працює на громадській роботі <g/> ) <g/> .
doc#40 ) і -ич ( <g/> -ович <g/> ) ( <g/> гетьманич <g/> , царевич <g/> ) <g/> , для дочок — наростком -івн ( <g/> а <g/> ) ( <g/> гетьманівна <g/> , королівна <g/> ) <g/> .
doc#65 У писаннях такого роду <g/> , де керує пристрасть ( <g/> у випадку Смаль-Стоцького <g/> ) або пристосуванство ( <g/> не називаймо імен <g/> ) <g/> , для наукової об'єктивиости не лишається місця і супротивники наближаються один до одного <g/> , як були двома сторонами однієї медалі Сталін і Гітлер <g/> . </p>
doc#72 ; дев'ять двотижневиків ( <g/> “ <g/> Громадський голос <g/> ” 1895 <g/> , орган Української радикальної партії <g/> ; “ <g/> Воля <g/> ” 1900 <g/> , орган Української соціял-демократичної партії <g/> ; “ <g/> Місіонар <g/> ” 1897 <g/> , католицький <g/> ; “ <g/> Дзвінок <g/> ” 1890 <g/> , дитячий <g/> ; “ <g/> Русская рада <g/> ” 1871 <g/> , москвофільський <g/> ; “ <g/> Посланник <g/> ” 1889 <g/> , москвофільсько-католицький <g/> ; “ <g/> Зеркало <g/> ” 1890 <g/> , гумористичний <g/> ; “ <g/> Комар <g/> ” 1900 <g/> , гумористичний <g/> , і “ <g/> Страхопуд <g/> ” 1880 <g/> , москвофільський гумористичний <g/> ) <g/> ; п'ять місячників ( <g/> “ <g/> Літературно-науковий вістник <g/> ” 1898 <g/> ; “ <g/> Молода Україна <g/> ” 1900 <g/> , студентський <g/> ; “ <g/> Прапор <g/> ” 1897 <g/> , для духовенства <g/> ; “ <g/> Дяковскій голос <g/> ” 1895 і “ <g/> Наука <g/> ” 1871 <g/> , москвофільський для селян <g/> ) <g/> ; два квартальники ( <g/> “ <g/> Записки Наукового товариства ім <g/> .
doc#80 <p> Ідея іраціональної безвідповідальности <g/> , безвідповідальної іраціональности <g/> , неосудної несамовитости людської поведінки <g/> , центральна в « <g/> Дівчині з ведмедиком <g/> » <g/> , для демонстрування якої кохання править тільки за один з прикладів <g/> , лишається і в дальших творах Домонтовича <g/> .
doc#27 <p> Можна здогадуватися <g/> , що гострота засудження Куліша походить не тільки з потреби мати в історії української літератури « <g/> боротьбу кляс <g/> » <g/> , для чого <g/> , ясна річ <g/> , треба мати представників буржуазії <g/> , але також відбиває тривогу <g/> , спричинену в двадцятих роках двадцятого століття виступами Хвильового <g/> , потенційно загрозливими для режиму <g/> .
doc#73 Практика показала згодом <g/> , що ці збірники вийшли поза межі тієї авдиторії <g/> , для якої первісно призначалися <g/> , зацікавили інтелігентного читача взагалі <g/> .
doc#77 Безперечно <g/> , для свого часу шлях Василя Шеремети не був типовий у розумінні пересічних показників статистики <g/> .
doc#32 Як і в випадку придбання будинку <g/> , для опису архіву були потрібні варяги <g/> .
doc#86 Ніби Яновський писав для впорядників букварів <g/> , для читачів <g/> , що не знають цих слів <g/> , для сільської просвіти <g/> .
doc#4 ; </p><p> ( <g/> « <g/> Кінець мандрівки <g/> » <g/> ) </p><p> то це спалах енергії у єднанні зі світом <g/> : </p><p> Я не сію і не збираю <g/> , </p><p> бідна хата в чужині моя <g/> , </p><p> але світ від краю до краю </p><p> належить таким <g/> , як я. </p><p> Сходить сонце щодня уранці <g/> , </p><p> заростає квіттям земля </p><p> для дітей <g/> , для бурлак <g/> , для коханців <g/> , </p><p> для таких <g/> , як я. </p><p> ( <g/> « <g/> Безпричальність <g/> » <g/> ) </p><p> Так <g/> , « <g/> спокій зрілих літ <g/> » — це не просто спокійна констатація <g/> , це ціле багатство настроїв <g/> , переживань <g/> , охоплень довколишнього світу <g/> .