Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#6 Спостереження над поведінкою тварин “ <g/> кінець-кінцем створили основу для багатьох символів у моїх картинах з посланням <g/> ” ( <g/> 68 <g/> ) <g/> .
doc#45 Соханська пише <g/> , що Потебня вірив у майбутнє української мови і мав звичку говорити <g/> : " <g/> Розвиток українського письменства буде корисним для народу <g/> , дасть йому рідну шкільну грамоту і допоможе українцям <g/> , маючим поняття краси і правди <g/> , знайти добрі шляхи і до всеросійського або великоруського письменства <g/> …
doc#81 Молодика кликали до комсомольського осередку і казали <g/> , що ось завтра чи позавтра його мобілізують <g/> , але для нього буде краще <g/> , коли він сьогодні піде добровільно <g/> .
doc#80 <p> Стаття Крупницького для Домонтовича тільки вихідний пункт <g/> , що забезпечує історичну ймовірність <g/> .
doc#40 Це типова для недбалої усної мови проміжна форма <g/> .
doc#40 А загалом обмежимося на перегляді найголовніших наростків <g/> , що використовуються для найважливіших значень <g/> .
doc#36 <p> Р. S. 1990. Ця стаття про Ґе і Шевченка <g/> , про прояви універсалізму в українській культурі й про просвітянський нахил їх не помічати <g/> , а культуру обмежити до етнографізму й патріотизму <g/> , була написана для англомовного збірника на пошану Вільяма Гаркінса <g/> , що був плянований виходом наприкінці 1990 року <g/> .
doc#40 <p> Імена по батькові для синів творяться наростком -енк ( <g/> о <g/> ) ( <g/> бондаренко <g/> , докторенко <g/> ; пор <g/> .
doc#47 Для Маланюка й Лятуринської — еміграційна і американська <g/> .
doc#84 Дехто з них здобув собі ім'я. Угорець-піяніст Кораллі <g/> , угорець-дириґент Шольті <g/> , хорватка-піяністка Бранка Мусулін <g/> , естонець-скрипак Авмер стали для німецького слухача поняттям <g/> .
doc#31 Як типово для всіх статтів цього періоду <g/> , тут стерті межі між критичною статтею й доносом <g/> .
doc#59 Для справжньої пересічі лишався шлях сліпого автоматизму <g/> : іти далі так <g/> , ніби нічого не сталося <g/> .
doc#92 Особливо <g/> , якщо не ставити питання про те <g/> , чому і для кого це віршування відбувалося <g/> . </p>
doc#72 Сталін не крився <g/> , що навіть найменша азійська республіка важлива для нього більше <g/> , ніж Україна ( <g/> “ <g/> Якщо ми на Україні зробимо маленьку помилку <g/> , цього не відчує так болюче Схід <g/> .
doc#65 І ще більше це так для часів загальної урбанізації <g/> , що характеризує розвинені нації нашого часу <g/> .
doc#31 Обізнаний читач їх помітить і відзначить <g/> ; вони скажуть йому <g/> , що « <g/> дух неспокою <g/> » ( <g/> вислів В. Коряка <g/> , підхоплений як свій Хвильовим <g/> , а в 1960-х роках використаний Юрієм Смоличем для характеристики всієї доби <g/> ) в Хвильовому живе і що каяття було вимушене й позірне <g/> .
doc#84 Усе сходило на підпорядкування української людини переможній ході залізної доби <g/> , розчавлювало цю людину і робило з неї добрий ґрунт для всякої диктатури <g/> .
doc#81 Де ж було мені здогадатися <g/> , що за цими назвами ховалися прецікаві проблеми і що в дорослому віці я напишу не одну сторінку про ці племена ( <g/> зокрема в моїй книжці про походження білоруської мови <g/> ) <g/> , бо саме в них ховалися важливі факти для зрозуміння походження сучасних трьох слов'янських націй Сходу Европи у їхніх історичних і психологічних стосунках любови-ненависти <g/> .
doc#53 виписок слів <g/> , які він визбирував з різних джерел для свого перекладу <g/> .
doc#28 Те <g/> , що поет колись радив собі і прозрівав — </p><p> Дивись на діл <g/> , на небеса <g/> , </p><p> І вчись прекрасного спокою — </p><p> Колись зійде і над тобою </p><p> Така врочистая краса — </p><p> ( <g/> « <g/> Надхмарний вітер <g/> » <g/> ) </p><p> тепер ніби здійснилося для нього <g/> , і завершенням цього приходить те <g/> , що вінчає собою неоклясичне світосприймання — своєрідна ідилія ( <g/> « <g/> Не вино <g/> , не сон <g/> » <g/> ) <g/> .