This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 | знайти пояснення <g/> . Підросли після весілля <g/> ? | Де | ж підмет для цих дієслів <g/> ? Згідно з логікою |
doc#1 | піснею та суб'єктивною ліричною поезією <g/> , | де | героєм є авторське « <g/> я <g/> » <g/> . Багатопляновість і |
doc#2 | . Замість аскетизму печерного малюнка <g/> , | де | до послуг тільки лінія <g/> , тільки сильвета <g/> , |
doc#2 | — суворість і дичавина її батьківщини <g/> , | де | бори й пущі з турами й диками і все вороже людині <g/> ; |
doc#2 | страшний <g/> , а вже завжди безжалісний світ <g/> , | де | кожного часу людина йде на двобій і останній суд |
doc#4 | деталями <g/> . « <g/> Старі <g/> » поезії виступають циклами <g/> , | де | кожний вірш несе свій нумер і здебільша не має |
doc#4 | » й « <g/> Чотирма останніми піснями <g/> » <g/> ; а | де | в чому і з старим Ґете <g/> . Та про це докладніше далі <g/> . </p> |
doc#4 | Ольжича <g/> , а є й інші <g/> , приміром <g/> , з Юрія Липи ( <g/> « <g/> | Де | ж та світлість <g/> , що колись була <g/> ? » — « <g/> З минулого <g/> » <g/> ) |
doc#4 | з варіяцій на певні теми <g/> ) <g/> , або щоденника <g/> , | де | сьогодні записується одне враження чи |
doc#4 | — і часом гостро й гірко іронічному — </p><p> А на даху <g/> , | де | в тиші на дротах білизна сохне <g/> , вогка і рум'яна <g/> , |
doc#4 | і одночасна смерть — як ідеал <g/> , хоч у житті <g/> , | де | боги не заходять до хати <g/> , недосяжний <g/> . </p><p> Тільки ж |
doc#4 | мотиву — Україна <g/> . </p><p> Якщо ж говорити про поезії <g/> , | де | цей мотив названо <g/> , де навіть і найпрозаїчніші |
doc#4 | ж говорити про поезії <g/> , де цей мотив названо <g/> , | де | навіть і найпрозаїчніші хоми невірні не можуть |
doc#4 | в « <g/> старих <g/> » поезіях <g/> , себто посталих до 1937 р. <g/> , | де | радше подибуємо щось про парк а 1а |
doc#4 | щось про парк а 1а Борисов-Мусатов або про сади <g/> , | де | « <g/> тюльпани паленіють І з неба тисячі зірок <g/> » — усе |
doc#4 | тут важить більше <g/> ? Логіка перестає діяти там <g/> , | де | говорить поезія <g/> . </p><p> А може за всіма цими |
doc#4 | ранку </p><p> і на тій іконці </p><p> покладу рум'янку <g/> … — </p><p> | де | все від Аятуринської <g/> : і молитва до віконця <g/> , і |
doc#4 | іншого <g/> , ніби вищого <g/> , вона тримає нас цупко там <g/> , | де | ми були б <g/> , коли б і не вдавалися взагалі до |
doc#4 | . Він напевне звучить повноцінно й там і тоді <g/> , | де | і коли нас нема <g/> , де є тільки сама поетка з собою і з |
doc#4 | повноцінно й там і тоді <g/> , де і коли нас нема <g/> , | де | є тільки сама поетка з собою і з Богом <g/> . </p><p> Є |