Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#72 Прибулі з сіл опинялися в російськомовному оточенні <g/> , де їхня мова не була в пошані й виконувала лише найпростіші комунікаційні функції <g/> .
doc#72 <p> Отож <g/> , коротко кажучи <g/> , в найгіршому стані — і де юре <g/> , і де факто — перебувала українська мова на підросійській Україні ( <g/> офіційно заборонена у громадському житті <g/> , шкільництві й літературі <g/> ) та під Угорщиною ( <g/> без правових ґарантій <g/> , а в дійсності цілком усунена з громадського життя <g/> ) <g/> ; в найкращому стані була вона в Галичині <g/> , де її вживано публічно <g/> ; становище на Буковині було проміжне <g/> ; на підавстрійських землях українську мову офіційно не переслідували <g/> , але ґарантовані їй права на практиці стосовано обмежено <g/> .
doc#98 Ковдра ця <g/> , вже по війні <g/> , доїхала до Америки і ще животіє <g/> , а крамниця <g/> , де її куплено <g/> , згоріла дотла в пожежах Харкова 1941 року <g/> . </p>
doc#40 Маємо тут на увазі звертання <g/> , для якого звичайно використовується клична форма іменника <g/> , а там <g/> , де її нема <g/> , — називний відмінок у ролі її заступника <g/> . </p>
doc#65 Якби була навіть одна пара слів <g/> , де ґ має розрізнювальну ролю — скажімо грати — ґрати <g/> , гніт — ґніт — цього вистачало б для визнання ґ за фонему <g/> , і фонемний характер ґ змушений визнати й Русанівський <g/> .
doc#84 Росія Сталіна воювала з Росією Власова <g/> ; Норвегія Квіслінґа з Норвегією короля <g/> ; Німеччина Гітлера з Німеччиною Павлюса й Бехера <g/> , Франція де Ґолля з Францією Петена <g/> .
doc#94 Може сама імперія знайти в собі силу на перекреслення своєї візантійської спадщини і на зречення від своїх колоній <g/> , як Англія зреклася Індії <g/> , Голляндія — Індонезії і Франція де Ґолля — Альжіру <g/> ? </p>
doc#40 ) <g/> , амстердамську ( <g/> А. В2. де Ґроот та ін <g/> .
doc#72 Петлюра говорить про них <g/> , як про “ <g/> єдині огнища <g/> ” <g/> , де “ <g/> більш-менш помітно було <g/> ” українське громадське життя <g/> , хоч і додає <g/> , вживаючи соціял-демократичного жарґону того часу ( <g/> 1908 <g/> ) <g/> , що вони гуртували “ <g/> круг здебільшого українську буржуазну інтелігенцію <g/> ” <g/> , бо висока членська вкладка ( <g/> але також урядові переслідування <g/> ) частково змушувала активні робітничі елементи “ <g/> стояти за порогом цих товариств <g/> " ( <g/> Петлюра 2. 121 <g/> ) <g/> .
doc#16 як наше зовнішнє тіло <g/> » <g/> , « <g/> як обузданий скот <g/> » мусить іти « <g/> туди <g/> , де <g/> …
doc#75 Кісі їх <g/> , рви <g/> , хапай <g/> , шматуй <g/> , роздирай <g/> , щоб " <g/> мокро й гаряче <g/> " стало на тому місці <g/> , де <g/> …